хвиля контрреформ, що прокотилася імперією у 80—90-х роках, значно ускладнила ситуацію. консервативний олександр iii намагався відновити владу держави над громадянським суспільством, що формувалося. і тому не дивно, що на конституційному проекті, схваленому олександром ii, син написав: «слава богу, цей злочинний та поспішний крок до конституції не було зроблено». суть контрреформ полягала, як писали тоді в офіційній пресі, у «виправленні фатальних помилок 60-х років». це «виправлення» виявилося у консервації, згортанні, а подекуди і ліквідації тих позитивних зрушень та змін, які були досягнуті буржуазними реформами 60—70-х років. розпочалося широкомасштабне відновлення позицій феодалізму в усіх сферах життя — зросла роль дворянства, розширилися його владні повноваження на місцях; зміцніли позиції такої феодальної підвалини, як селянська община; обмежувалася гласність, посилювалася цензура тощо. простий перелік здійснюваних самодержавством контрреформ дає уявлення про помітне гальмування суспільного розвитку та наступ реакції:
— 1884 р. запроваджено новий університетський устав, який ліквідував автономію університетів;
— 1887 р. вийшов циркуляр про «кухарчиних дітей», що забороняв приймати до гімназій дітей, вихідців з нижчих верств населення;
— 1889 р. видано «положення про земських начальників», що надавало широкі повноваження земським начальникам, які призначалися із дворян і виконували адміністративні та поліцейські функції на місцях;
— 1890 р. побачило світ «положення про губернські та повітові земські установи», яке обмежувало фінансування земств, посилювало контроль за ними з боку держави, скорочувало представництво в цих установах селян.
Стыд не дым, глаза не выест. Про бесстыдного человека- Ему нассы в глаза, он скажет божья роса. Бумага от стыда не краснеет. Стыдно сказать, а грех утаить. Глазам стыдно, а душа радуется. Не стыдно, коли никому не обидно. В ком есть Бог, в том есть и стыд. Детей наказывай стыдом, а не кнутом. Не стыдно молчать, когда нечего сказать. Бесстыдного гостя пивом из избы не выгонишь. С сумой идти — стыдно, а сидеть дома — тошно. Стыдливый покраснеет, а бесстыжий побледнеет. Девичий стыд до порога: переступила, так и забыла
хвиля контрреформ, що прокотилася імперією у 80—90-х роках, значно ускладнила ситуацію. консервативний олександр iii намагався відновити владу держави над громадянським суспільством, що формувалося. і тому не дивно, що на конституційному проекті, схваленому олександром ii, син написав: «слава богу, цей злочинний та поспішний крок до конституції не було зроблено». суть контрреформ полягала, як писали тоді в офіційній пресі, у «виправленні фатальних помилок 60-х років». це «виправлення» виявилося у консервації, згортанні, а подекуди і ліквідації тих позитивних зрушень та змін, які були досягнуті буржуазними реформами 60—70-х років. розпочалося широкомасштабне відновлення позицій феодалізму в усіх сферах життя — зросла роль дворянства, розширилися його владні повноваження на місцях; зміцніли позиції такої феодальної підвалини, як селянська община; обмежувалася гласність, посилювалася цензура тощо. простий перелік здійснюваних самодержавством контрреформ дає уявлення про помітне гальмування суспільного розвитку та наступ реакції:
— 1884 р. запроваджено новий університетський устав, який ліквідував автономію університетів;
— 1887 р. вийшов циркуляр про «кухарчиних дітей», що забороняв приймати до гімназій дітей, вихідців з нижчих верств населення;
— 1889 р. видано «положення про земських начальників», що надавало широкі повноваження земським начальникам, які призначалися із дворян і виконували адміністративні та поліцейські функції на місцях;
— 1890 р. побачило світ «положення про губернські та повітові земські установи», яке обмежувало фінансування земств, посилювало контроль за ними з боку держави, скорочувало представництво в цих установах селян.
Про бесстыдного человека- Ему нассы в глаза, он скажет божья роса.
Бумага от стыда не краснеет.
Стыдно сказать, а грех утаить.
Глазам стыдно, а душа радуется.
Не стыдно, коли никому не обидно.
В ком есть Бог, в том есть и стыд.
Детей наказывай стыдом, а не кнутом.
Не стыдно молчать, когда нечего сказать.
Бесстыдного гостя пивом из избы не выгонишь.
С сумой идти — стыдно, а сидеть дома — тошно.
Стыдливый покраснеет, а бесстыжий побледнеет.
Девичий стыд до порога: переступила, так и забыла