Наш самолет приземляется буквально в нескольких метрах от моря. Морской теплый воздух Афин пьянит, создавая во всем теле ощущение счастья. Море, его невозможно забыть, им нельзя не наслаждаться, это что-то грандиозное. Я выросла на море, для меня это нечто большее, чем просто вода. И вот мы несемся по улицам Афин, пытаясь разглядеть в темноте Акрополь, небольшие афинские дома, почувствовать колорит Греции. На следующий день, встав рано утром, мы отправляемся в Арголиду, которая представляет собой часть бывшего полуострова Пелопонесс. Именно бывшего, так как в настоящее время он отделен от материковой Греции Коринфским каналом. Мы потрясены грандиозностью канала, прорубленного в скалах: 60м глубиной, 20м шириной и 6км длиной. А впереди нас еще ждет древний Эпидавр - больница. Основными факторами выздоровления для древних греков являлись чистый воздух, физические упражнения и зрелища. Поэтому основной достопримечательностью Эпидавра является театр, вместимостью более чем 10000 зрителей и обладающий фантастической акустикой: звон мелкой монеты, брошенной на сцене, слышен во всех уголках театра.
На західноукраїнських землях провідною тенденцією було цілеспрямоване стримування промислового розвитку, що перетворило край в один із найвідсталіших кутків Європи. Іншими провідними тенденціями були такі:
• понад 94% промислових підприємств Галичини мали кустарно-ремісничий характер. Великих підприємств налічувалося тільки 220;
• активно розвивалися лише ті галузі, які мали сировинний характер, – нафтоозекеритова, лісопильна, борошномельна, соледобувна. Найшвидше зростала нафтова промисловість. На початку XX ст. на Галичині припадало 5% світового видобутку нафти;
• інтенсивне проникнення іноземного капіталу (австрійського, німецького, англійського, американського, французького, бельгійського), який майже повністю контролював промисловість краю і хижацьки експлуатував його природні багатства;
• перетворення західноукраїнського краю на ринок збуту.
Источник: https://100dorog.ru/club/stories/21685/
© 100dorog.ru
Відповідь:
На західноукраїнських землях провідною тенденцією було цілеспрямоване стримування промислового розвитку, що перетворило край в один із найвідсталіших кутків Європи. Іншими провідними тенденціями були такі:
• понад 94% промислових підприємств Галичини мали кустарно-ремісничий характер. Великих підприємств налічувалося тільки 220;
• активно розвивалися лише ті галузі, які мали сировинний характер, – нафтоозекеритова, лісопильна, борошномельна, соледобувна. Найшвидше зростала нафтова промисловість. На початку XX ст. на Галичині припадало 5% світового видобутку нафти;
• інтенсивне проникнення іноземного капіталу (австрійського, німецького, англійського, американського, французького, бельгійського), який майже повністю контролював промисловість краю і хижацьки експлуатував його природні багатства;
• перетворення західноукраїнського краю на ринок збуту.