Кочовики́, або кочівники — народ, плем'я, або люди, що кочують; не мають постійного нерухомого житла і переміщуються з одного місця на інше. Місце кочування кочовиків називається кочовищем. Кочівництво характерний для минулих епох і притаманний лише окремим сучасним людностям іб життєдіяльності, що базується на веденні випасного скотарства, пов'язаного з великими перегонами худоби на нові місця паші та водопої й відповідними пересуваннями цілих родин людей.
Сарма́ти— кочовий іраномовний народ, який належав до іранської групи народів.[1] Сармати мешкали на межі нашої ери у Сарматії, що нині займає територію сучасної України та прилеглі до неї землі. Оволодівши землями скіфів, сарматський народ зі степів Причорномор'я в III ст. н. е. був витіснений готами[2], які, зруйнувавши сарматські торгові центри, розсіяли кочів'я.
Заключение Тильзитского мира между Россией и Францией было необходимой, можно сказать, вынужденной мерой. После разгрома Пруссии Франция напрямую вышла к границам России, появилась прямая угроза нападения. Александр 1 был вынужден пойти на мир с Наполеоном. 25 июня 1807 года был официально заключен мирный договор между Россией и Францией. Согласно этому договору выгоднее условия были для Франции: 1) Россия официально признавала все завоевания Наполеона. 2) Франция сделала союзником Россию в войне против Англии. 3) Франция вынудила Россию присоединиться к «континентальной блокаде» Великобритании. 4) Пруссия фактически превратилось в зависимое от Франции государство. 5) В целом - французское господство в Европе укрепилось.
Для России благоприятных пунктов было меньше: 1) Появилась свобода действий против Турции и Ирана, а также против Швеции. Отрицательными моментами для России были: 1) Резкий поворот во внешней политике привел страну к международной изоляции. 2) Падение авторитета Александра 1. 3) Слухи о возможности очередного дворцового переворота в пользу сестры императора Екатерины Павловны.
Кочовики́, або кочівники — народ, плем'я, або люди, що кочують; не мають постійного нерухомого житла і переміщуються з одного місця на інше. Місце кочування кочовиків називається кочовищем. Кочівництво характерний для минулих епох і притаманний лише окремим сучасним людностям іб життєдіяльності, що базується на веденні випасного скотарства, пов'язаного з великими перегонами худоби на нові місця паші та водопої й відповідними пересуваннями цілих родин людей.
Сарма́ти— кочовий іраномовний народ, який належав до іранської групи народів.[1] Сармати мешкали на межі нашої ери у Сарматії, що нині займає територію сучасної України та прилеглі до неї землі. Оволодівши землями скіфів, сарматський народ зі степів Причорномор'я в III ст. н. е. був витіснений готами[2], які, зруйнувавши сарматські торгові центри, розсіяли кочів'я.
Александр 1 был вынужден пойти на мир с Наполеоном. 25 июня 1807 года был официально заключен мирный договор между Россией и Францией. Согласно этому договору выгоднее условия были для Франции:
1) Россия официально признавала все завоевания Наполеона.
2) Франция сделала союзником Россию в войне против Англии.
3) Франция вынудила Россию присоединиться к «континентальной блокаде» Великобритании.
4) Пруссия фактически превратилось в зависимое от Франции государство.
5) В целом - французское господство в Европе укрепилось.
Для России благоприятных пунктов было меньше:
1) Появилась свобода действий против Турции и Ирана, а также против Швеции. Отрицательными моментами для России были:
1) Резкий поворот во внешней политике привел страну к международной изоляции. 2) Падение авторитета Александра 1.
3) Слухи о возможности очередного дворцового переворота в пользу сестры императора Екатерины Павловны.