1.Поразка Росії в Кримській війні (1853–1856). Розвиток ринкових відносин вимагав скасування кріпосного права.
· по-друге, селянські господарства розорялися, оскільки поміщики збільшували панщину вЧерноземье, а оброчні селяни йшли на заводи, підривалася основа кріпосницькій економіки, що базується на примусовому, вкрай неефективному праці кріпаків;
· по-третє, криза кріпацтва виявився однією з головних причин поразки країни у Кримську війну, яка показала військово-технічну відсталість Росії. Була підірвана фінансову систему; селяни розорялися через рекрутських наборів, зростання повинностей. Почалася масова втеча селян від поміщиків;
· по-четверте, зростання кількості селянських заворушень (в 1860 р. сталося 126 виступів селян) створював реальну загрозу перетворення розрізнених виступів у нову «пугачовщину»;
· по-п'яте, усвідомлення правлячими колами, що кріпосне право — «пороховий льох» під державою. Від ліберальних поміщиків, учених, навіть родичів царя, зокрема молодшого брата великого князя Костянтина, на адресу уряду почали надходити пропозиції, проекти реформування земельних відносин. Олександра Другого, виступаючи у 1856 року перед представниками московського дворянства, говорив: «Якщо ми визволимо селян згори, всі вони звільнять себеснизу
Широкое участие, открытое дворянству в местном управлении в царствование Екатерины, было следствием землевладельческого значения этого сословия. Дворянство руководило местным управлением, потому что почти половина местного населения - крепостное крестьянство, помимо правительственного значения дворянства, находилось в его руках, жило на его земле. Это землевладельческое значение сословия держалось на крепостном праве. Такая связь крепостного права с устройством местного управления заставляет нас остановиться на судьбе этого института.
Есть предание, что Екатерина, издав жалованные грамоты на права двух сословий, задумывала и третью, в которой думала определить права вольных сельских обывателей - государственных крестьян, но это намерение не было исполнено. Свободное сельское население при Екатерине составляло меньшинство всего сельского населения; решительное большинство сельского населения в Великороссии при Екатерине II состояло из крепостных крестьян.
1.Поразка Росії в Кримській війні (1853–1856). Розвиток ринкових відносин вимагав скасування кріпосного права.
· по-друге, селянські господарства розорялися, оскільки поміщики збільшували панщину вЧерноземье, а оброчні селяни йшли на заводи, підривалася основа кріпосницькій економіки, що базується на примусовому, вкрай неефективному праці кріпаків;
· по-третє, криза кріпацтва виявився однією з головних причин поразки країни у Кримську війну, яка показала військово-технічну відсталість Росії. Була підірвана фінансову систему; селяни розорялися через рекрутських наборів, зростання повинностей. Почалася масова втеча селян від поміщиків;
· по-четверте, зростання кількості селянських заворушень (в 1860 р. сталося 126 виступів селян) створював реальну загрозу перетворення розрізнених виступів у нову «пугачовщину»;
· по-п'яте, усвідомлення правлячими колами, що кріпосне право — «пороховий льох» під державою. Від ліберальних поміщиків, учених, навіть родичів царя, зокрема молодшого брата великого князя Костянтина, на адресу уряду почали надходити пропозиції, проекти реформування земельних відносин. Олександра Другого, виступаючи у 1856 року перед представниками московського дворянства, говорив: «Якщо ми визволимо селян згори, всі вони звільнять себеснизу
Есть предание, что Екатерина, издав жалованные грамоты на права двух сословий, задумывала и третью, в которой думала определить права вольных сельских обывателей - государственных крестьян, но это намерение не было исполнено. Свободное сельское население при Екатерине составляло меньшинство всего сельского населения; решительное большинство сельского населения в Великороссии при Екатерине II состояло из крепостных крестьян.