Ниже приведён перечень терминов. Все они, за исключением двух, отражают процесс закрепощения крестьян в XV—XVII вв.
1. Оброк 2. Соборное уложение 3.Табель о рангах 4. Барщина 5. Юрьев день 6. Реформа об отмене крепостного права
Найдите и запишите порядковые номера терминов, относящихся к другому историческому периоду. ответ пишите без пробелов и запятых.
За часів Королівства Русі
Наприкінці 13 століття через занепад Києва митрополит Київський Кирило III та його наступник Максим фактично перебралися у Володимиро-Суздальське князівство, яке було головним конкурентом Галицько-Волинського князівства за спадщину Київської Русі. Тому князі Лев Данилович та його наступник Юрій Львович клопотали перед Константинопольським патріархом про утворення нової митрополії для південно-західних руських князівств, зокрема, Галицько-Волинського.
У 6811 році від Створення світу (1302–1303 роках по Різдві Христовім) Константинопольський патріарх Афанасій I та Візантійський імператор Андронік II Палеолог видали грамоту, згідно з якою Галицька єпархія отримувала статус митрополії. До її складу увійшли Галицька, Перемишльська, Володимирська, Холмська, Луцька та Турівська єпархії[1]. Вона отримала номер 81 у диптиху митрополій Константинопольської православної церкви.
Першим митрополитом Галицьким був грек Ніфонт (помер 1305 року), Успенський собор Галича — головним храмом
Петро Ратенський
Князь Юрій Львович запропонував ігумену Ратенського монастиря Петру обійняти Галицьку кафедру, на що той погодився. Його було відправлено у Константинополь. В той час помер Київський митрополит Максим, який де-факто перебував у Володимирі-на-Клязьмі. Тому князь Володимирський Михаїл Ярославович відправив до патріарха свого кандидата на київський престіл — ігумена Геронтія. Після довгих суперечок, які тривали до 1308 року, патріарх вирішив об'єднати дві митрополії на чолі з Митрополитом Київським і всієї Русі, яким призначив Петра. Він вибрав собі за резиденцію спочатку Володимир-на-Клязьмі, а у[2] Москві шукав політичного притулку.
У 1331 році стараннями Галицько-Волинського князя Юрія II Болеслава Тройденовича та його тестя — великого литовського князя Гедиміна Константинопольський патріарх Ісайя відновив Галицьку митрополію, призначивши митрополитом Гавриїла. В цей час західними землями Русі подорожував митрополит Київський і всієї Русі Феогност. Він домігся визнання його предстоятельства більшістю руських єпархій; непідпорядкованою Київській митрополії залишилася лише Галицька митрополія. Тому у 1332 році митрополит Феогност відвідав Константинополь, де домігся від патріарха ліквідації Галицької митрополії.
Близько 1337–1338 років єпископ Галицький Федір (Теодор) був у Константинополі, де домігся від патріарха відновлення Галицької митрополії. Після смерті Федора у 1347 році її було знову скасовано[3].
ответ: Восставшие сплели лестницы из виноградной дикой лозы
Объяснение: Хотя рабам не хватало военных навыков, войска Спартака проявили изобретательность в использовании имеющихся подручных материалов, а также в использовании необычной тактики в столкновении с дисциплинированной римской армией. Оказавшись в осаде, люди Спартака изготовили канаты и лестницы из лозы и деревьев, растущих на склонах Везувия, и использовали их для спуска по скалам с противоположной стороны горы[10]. Флор выдвигает версию, что восставшие спустились при верёвок, сплетённых из виноградных лоз, в полое жерло Везувия и вышли наружу через сквозную пещеру[12]. Затем гладиаторы обошли подножие Везувия и уничтожили солдат Глабра. Согласно Орозию, Эномай погиб именно в этом бою. В битве при Везувии был наглядно показан один из основных принципов военного искусства Спартака: атаковать противника там, где тебя не ждут и когда тебя не ждут.