Характерною стильовою ознакою української культури XVIІ-XVIII в стала її приналежність до світу європейського бароко (з італійської мови - дивне химерне) - одного з провідних художніх стилів в європейському культурному просторі проявив себе з XVI в не тільки в жанрі живопису, архітектури або музики, але і у філософії, літературі, історіогра афії, педагогіці. Важливо те, що бароко мало здатність пристосовуватися до різних національних і регіональних умов і традицій, а отже - містило в собі значну кількість модифікацій і варіантів. Так, якщо в протесту антів країнах Півночі Європи бароковий стиль характеризувався наявністю складних інтелектуальних побудов і теологічних заглиблень, то в католицьких країнах більшого значення набуло висунення на пров. Едні план зовнішніх ознак - декоративності, пишності, контрастності. Враховуючи той факт, що на формування барокових традицій в Україна все ж більший вплив надавали зразки польської барокової культу ри, українського модифікація загальноєвропейського процесу демонструвала перевагу чутливих елементів над умственниммі. Український бароковий стиль увібрав в себе багато елементів народної культури, що спричинило його демократизацію фольклоризацію стилю найбільш відчутно проявилася в широкому використанні народних орна. Аменті в образотворчому мистецтві. Особливо виразно тенденція позначалася на розвитку мистецтва різьблення по дереву та оформленні іконостасів.
Український бароковий стиль увібрав в себе багато елементів народної культури, що спричинило його демократизацію фольклоризацію стилю найбільш відчутно проявилася в широкому використанні народних орна. Аменті в образотворчому мистецтві. Особливо виразно тенденція позначалася на розвитку мистецтва різьблення по дереву та оформленні іконостасів.