Да, обострение противоречий было неизбежно. Австро-Венгрия и Россия имели свои интересы на Балканах и хотели расширить туда свое влияние. Германия также стремилась расширять свою сферу влияния, потому что растущая экономика требовала рынков сбыта, а Германия не имела своих колонии.Тройственный союз - военно-политический блок Германии и Австро - венгрия , Италии , сложившийся в 1879-1882 годы , который положил начало раздела Европы на враждебные лагеря и сыграл важную роль в развязывании Первой мировой войны (1914-1918 г.)
Основну масу населення українських земель становило селянство, яке за майновим і правовим становищем було неоднорідним, оскільки перебувало нарізних ступенях феодальної залежності. За правовим становищем селянство поділялося на дві категорії: тих, хто мешкав на королівських землях, і тих, хто мешкав на землях магнатів чи шляхти або на церковних і монастирських землях. За ступенем залежності від феодалів селянство поділялося на три групи: 1) вільні селяни, які мали право безумовного виходу від феодала після виконання своїх зобов'язань; 2) залежні селяни, які ще мали право виходу, але за певних умов: у визначений час, після виплати феодалу встановленого викупу або надання "замісника" 3) покріпачені селяни, які вже позбулися права виходу від феодала. Крім цих основних категорій, існувало селянство проміжного, перехідного стану.
Да, обострение противоречий было неизбежно. Австро-Венгрия и Россия имели свои интересы на Балканах и хотели расширить туда свое влияние. Германия также стремилась расширять свою сферу влияния, потому что растущая экономика требовала рынков сбыта, а Германия не имела своих колонии.Тройственный союз - военно-политический блок Германии и Австро - венгрия , Италии , сложившийся в 1879-1882 годы , который положил начало раздела Европы на враждебные лагеря и сыграл важную роль в развязывании Первой мировой войны (1914-1918 г.)
Объяснение:
Основну масу населення українських земель становило селянство, яке за майновим і правовим становищем було неоднорідним, оскільки перебувало нарізних ступенях феодальної залежності. За правовим становищем селянство поділялося на дві категорії: тих, хто мешкав на королівських землях, і тих, хто мешкав на землях магнатів чи шляхти або на церковних і монастирських землях. За ступенем залежності від феодалів селянство поділялося на три групи: 1) вільні селяни, які мали право безумовного виходу від феодала після виконання своїх зобов'язань; 2) залежні селяни, які ще мали право виходу, але за певних умов: у визначений час, після виплати феодалу встановленого викупу або надання "замісника" 3) покріпачені селяни, які вже позбулися права виходу від феодала. Крім цих основних категорій, існувало селянство проміжного, перехідного стану.