Я думаю, що Олександр II таємно відправив би індусам зброю і став би підбивати (теж таємно, зрозуміло) ліберальних сердобольцев до нещасним індусам.
По-перше зброю точно б послали, так як після Кримської війни уряд все одно збирався переозброїти армію, а тут підвернулася можливість з метою сплавити старий мотлох.
По-друге після підписання Паризького договору в країні стали популярні реваншисткие ідеї, а тут знову-таки такий шанс побити червоним мундирам.
По-третє Олександр II відрізнявся ліберальністю поглядів і міг підтримати, вигідну країні національно-визвольний рух, на відміну від своїх діда і батька.
Також це було відмінною можливістю злити найбільш радикальну частину лібералів в Індію з метою «нести світло цивілізації мі лібералізму» черномазым бійцям за свободу.
Ну і нарешті СБ навряд чи б одна полізла в бійку з РИ, а ніхто більше після Кримської війни з «дикими скіфами» мати справ не хотів. Французи, які найбільше втратили солдатів в Криму, образилися на синів Альбіону. Пруссія і Австрія були занадто зайняті гризнею за відновлення Gross Deutschland™ і до того ж були в непоганих стосунках з Імператором. А без сильних союзників англійці воювати з кимось крім зулусів(та й то не завжди вдало) не звикли.
Да, так как при Церковном расколе церковь укрепившая свои позиции после Смуты, попыталась занять господствующее положение в политической системе страны. Однако в условиях усиления самодержавия это привело к конфликту между церковной и светской властями. Церковь проиграла. В "Бунташном веке " были народные Восстание такое как соляной бунт медный бунт восстание Степана Разина из-за того что закрепощение крестьян и вырос рост феодальных повинностей, усилился налоговой гнет , усиление приказной волокиты, попытки ограничить власть какзакам и церковный раскол. Он тоже имеет значение в этих вочтаниях.
По-перше зброю точно б послали, так як після Кримської війни уряд все одно збирався переозброїти армію, а тут підвернулася можливість з метою сплавити старий мотлох.
По-друге після підписання Паризького договору в країні стали популярні реваншисткие ідеї, а тут знову-таки такий шанс побити червоним мундирам.
По-третє Олександр II відрізнявся ліберальністю поглядів і міг підтримати, вигідну країні національно-визвольний рух, на відміну від своїх діда і батька.
Також це було відмінною можливістю злити найбільш радикальну частину лібералів в Індію з метою «нести світло цивілізації мі лібералізму» черномазым бійцям за свободу.
Ну і нарешті СБ навряд чи б одна полізла в бійку з РИ, а ніхто більше після Кримської війни з «дикими скіфами» мати справ не хотів. Французи, які найбільше втратили солдатів в Криму, образилися на синів Альбіону. Пруссія і Австрія були занадто зайняті гризнею за відновлення Gross Deutschland™ і до того ж були в непоганих стосунках з Імператором. А без сильних союзників англійці воювати з кимось крім зулусів(та й то не завжди вдало) не звикли.
В "Бунташном веке " были народные Восстание такое как соляной бунт медный бунт восстание Степана Разина из-за того что закрепощение крестьян и вырос рост феодальных повинностей, усилился налоговой гнет , усиление приказной волокиты, попытки ограничить власть какзакам и церковный раскол. Он тоже имеет значение в этих вочтаниях.