В 1860-х годах политическая обстановка в Испании обострилась. Королева призвала к власти "либерала" О'Доннеля, но общество не пожелало его признать. Представители интеллигенции открыто выражали свое возмущение преступлениями камарильи, лидер оппозиции генерал Прим несколько раз поднимал восстания. Тогда Изабелла вновь, в пятый раз, обратилась к Нарваэсу, который попытался предотвратить надвигавшуюся революцию беспощадным террором. Он распустил парламент, местные органы власти и политические партии, закрыл все газеты оппозиции, арестовал и сослал сотни оппозиционеров. Но террор ускорил начало новой революции.
Противники королевы и Нарваэса решили поднять вооруженное восстание. Его подготовка была поручена хунте, возглавляемой генералом Примом. Революция началась в сентябре 1868 г. восстанием военных моряков в Кадисе. Их поддержали гарнизоны южных городов. Посланные против них войска переходили на сторону повстанцев. Все единодушно требовали низложения Изабеллы II, и ей пришлось бежать во Францию.
По всей Испании создавались революционные хунты и национальная милиция. Были избраны новые кортесы, в которых развернулась борьба по поводу будущего устройства страны: сохранять ли монархию или установить республику? Первоначально вопрос был решен в пользу монархии, ограниченной двухпалатными кортесами.
Амадей I Савойский - король Испании с 1870 по 1873 г.г.Следующая проблема, которую предстояло решить: кто станет королем? О ненавистной всем Изабелле и ее малолетнем сыне не могло быть и речи; решили пригласить кого-либо со стороны. Первым кандидатом назвали родственника короля Пруссии Леопольда Гогенцоллерна, но против воцарения в Испании прусской династии решительно выступил французский император Наполеон III. Тогда остановились на кандидатуре сына итальянского короля принца Амадея Савойского, который прибыл в Испанию и взошел на престол в конце декабря 1870 г., в тот самый день, когда организатор восстания против Изабеллы и сторонник Амадея генерал Прим был убит.
Амадей оставался на испанском троне в 1871 —1873 гг.; он был чужд Испании, не знал ее языка, обычаев и традиций, и ему пришлось нелегко: анархисты совершили на него три покушения, он три раза распускал кортесы и назначал новые выборы, сменил семь правительств. Католики невзлюбили короля за то, что его отец Виктор Эммануил II, вступивший на итальянский престол, вел войну против власти папы римского.
Испанские аристократы и националисты не хотели признавать короля-иностранца; карлисты развязали вторую карлистскую войну, продолжавшуюся с 1872 по 1876 г., — они боролись за провозглашение королем Испании внука дона Карлоса — дона Карлоса Младшего. Республиканцы настаивали на замене монархии республикой. Оказавшись в полной изоляции, Амадей в феврале 1873 г. отрекся от престола и вернулся в Италию.
Мистецтво скульптури вибирає своїм об'єктом переважно людину, іноді – тварину (тоді виникає анімалістичний жанр) і значно рідше – натюрморт чи пейзаж. Виходячи з цього виділяють два основних роди скульптурного мистецтва.
Кругла скульптура – це тривимірний об'ємний витвір, що зумовлює необхідність дотримання реальних пропорцій зображуваного і містить такі різновиди: статую, групу статуй, бюст тощо. Кругла скульптура передбачає огляд з різних кутів зору.
Рельєф – рід скульптурного мистецтва, що розташовує об'ємне зображення (групи людей, пейзаж) на лінії, перпендикулярній до площини. У свою чергу, рельєф поділяють на барельєф – плескате зображення, що ледве виступає над площиною, та горельєф – скульптурне зображення, яке на половину свого об'єму знаходиться над поверхнею. Існує ще один варіант рельєфу, що зустрічається досить рідко, – так званий заглиблений рельєф, коли зображення залишається на рівні площини, а вирубуються тільки його зовнішні контури. Рельєфні зображення використовують при художньому оформленні стін будівель і постаментів пам'ятників.
За своїм змістом та функціями скульптура поділяється на монументальну – пам'ятники, статуї, рельєфи, що безпосередньо пов’язані з архітектурою і пейзажним середовищем; станкову, яка має камерний характер і представлена жанром портрета; декоративну, що виконує функцію художнього оформлення будівель, парків, вулиць, майданів міст.
Під час створення скульптурного образу необхідно враховувати матеріал і техніку виконання, освітлення, яке підкреслювало б пластичні якості скульптури, а також ритмічну композицію твору, що може бути статичною і динамічною. Отже, скульптору слід дотримуватися всіх цих моментів для досягнення художньої виразності та емоційної насиченості свого творіння.
Сприйняття скульптурного образу відбувається завдяки коловому огляду. Зміна ракурсів, позиції огляду відкривають в об'ємному зображенні різні його грані.
Скульптура – один з найдавніших видів мистецтва, що бере свій початок з глибини століть. Розвиток скульптурного мистецтва пов'язаний з культурами Стародавніх Єгипту, Ассирії та Вавилону. Митці цих держав володіли обома скульптурними родами і як матеріал в основному використовували вапняк, після чого скульптурне зображення розмальовували різнобарвними фарбами.
В 1860-х годах политическая обстановка в Испании обострилась. Королева призвала к власти "либерала" О'Доннеля, но общество не пожелало его признать. Представители интеллигенции открыто выражали свое возмущение преступлениями камарильи, лидер оппозиции генерал Прим несколько раз поднимал восстания. Тогда Изабелла вновь, в пятый раз, обратилась к Нарваэсу, который попытался предотвратить надвигавшуюся революцию беспощадным террором. Он распустил парламент, местные органы власти и политические партии, закрыл все газеты оппозиции, арестовал и сослал сотни оппозиционеров. Но террор ускорил начало новой революции.
Противники королевы и Нарваэса решили поднять вооруженное восстание. Его подготовка была поручена хунте, возглавляемой генералом Примом. Революция началась в сентябре 1868 г. восстанием военных моряков в Кадисе. Их поддержали гарнизоны южных городов. Посланные против них войска переходили на сторону повстанцев. Все единодушно требовали низложения Изабеллы II, и ей пришлось бежать во Францию.
По всей Испании создавались революционные хунты и национальная милиция. Были избраны новые кортесы, в которых развернулась борьба по поводу будущего устройства страны: сохранять ли монархию или установить республику? Первоначально вопрос был решен в пользу монархии, ограниченной двухпалатными кортесами.
Амадей I Савойский - король Испании с 1870 по 1873 г.г.Следующая проблема, которую предстояло решить: кто станет королем? О ненавистной всем Изабелле и ее малолетнем сыне не могло быть и речи; решили пригласить кого-либо со стороны. Первым кандидатом назвали родственника короля Пруссии Леопольда Гогенцоллерна, но против воцарения в Испании прусской династии решительно выступил французский император Наполеон III. Тогда остановились на кандидатуре сына итальянского короля принца Амадея Савойского, который прибыл в Испанию и взошел на престол в конце декабря 1870 г., в тот самый день, когда организатор восстания против Изабеллы и сторонник Амадея генерал Прим был убит.
Амадей оставался на испанском троне в 1871 —1873 гг.; он был чужд Испании, не знал ее языка, обычаев и традиций, и ему пришлось нелегко: анархисты совершили на него три покушения, он три раза распускал кортесы и назначал новые выборы, сменил семь правительств. Католики невзлюбили короля за то, что его отец Виктор Эммануил II, вступивший на итальянский престол, вел войну против власти папы римского.
Испанские аристократы и националисты не хотели признавать короля-иностранца; карлисты развязали вторую карлистскую войну, продолжавшуюся с 1872 по 1876 г., — они боролись за провозглашение королем Испании внука дона Карлоса — дона Карлоса Младшего. Республиканцы настаивали на замене монархии республикой. Оказавшись в полной изоляции, Амадей в феврале 1873 г. отрекся от престола и вернулся в Италию.
Объяснение:
Мистецтво скульптури вибирає своїм об'єктом переважно людину, іноді – тварину (тоді виникає анімалістичний жанр) і значно рідше – натюрморт чи пейзаж. Виходячи з цього виділяють два основних роди скульптурного мистецтва.
Кругла скульптура – це тривимірний об'ємний витвір, що зумовлює необхідність дотримання реальних пропорцій зображуваного і містить такі різновиди: статую, групу статуй, бюст тощо. Кругла скульптура передбачає огляд з різних кутів зору.
Рельєф – рід скульптурного мистецтва, що розташовує об'ємне зображення (групи людей, пейзаж) на лінії, перпендикулярній до площини. У свою чергу, рельєф поділяють на барельєф – плескате зображення, що ледве виступає над площиною, та горельєф – скульптурне зображення, яке на половину свого об'єму знаходиться над поверхнею. Існує ще один варіант рельєфу, що зустрічається досить рідко, – так званий заглиблений рельєф, коли зображення залишається на рівні площини, а вирубуються тільки його зовнішні контури. Рельєфні зображення використовують при художньому оформленні стін будівель і постаментів пам'ятників.
За своїм змістом та функціями скульптура поділяється на монументальну – пам'ятники, статуї, рельєфи, що безпосередньо пов’язані з архітектурою і пейзажним середовищем; станкову, яка має камерний характер і представлена жанром портрета; декоративну, що виконує функцію художнього оформлення будівель, парків, вулиць, майданів міст.
Під час створення скульптурного образу необхідно враховувати матеріал і техніку виконання, освітлення, яке підкреслювало б пластичні якості скульптури, а також ритмічну композицію твору, що може бути статичною і динамічною. Отже, скульптору слід дотримуватися всіх цих моментів для досягнення художньої виразності та емоційної насиченості свого творіння.
Сприйняття скульптурного образу відбувається завдяки коловому огляду. Зміна ракурсів, позиції огляду відкривають в об'ємному зображенні різні його грані.
Скульптура – один з найдавніших видів мистецтва, що бере свій початок з глибини століть. Розвиток скульптурного мистецтва пов'язаний з культурами Стародавніх Єгипту, Ассирії та Вавилону. Митці цих держав володіли обома скульптурними родами і як матеріал в основному використовували вапняк, після чого скульптурне зображення розмальовували різнобарвними фарбами.