, нужно вставить слова в пропуски, буду очень блогодарна) Бог неба, покровитель грому й блискавки 1) поділяв владу
над світом з братами та сестрами. Його брат Посейдон став
володарем моря, покровителем2) .
Інший Зевсів брат, Аїд, став володарем у підземному світі. За
віруваннями давніх греків, ворота в царство Аїд, а охороняв
триголовий пес Цербер. Коли душа людини проходила крізь браму
царства мертвих, вона потрапляла на суд3), де зважували її
вчинки за час земного життя. Душі праведників потрапляли в
країну4) та вічної весни. Грішників доправляли в Тартар. Тут
на кожного з них чекала доля5).
З грецьких міфів дізнаємося, що Аїд з дозволу Зевса викрав дочку
6)– Персефону, зробивши її своєю дружиною. Розгнівана
Деметра наслала на землю неврожай, тому Зевс, аби7)на
Землі, наказав Аїдові відпускати Персефону8)на три чверті
року. Саме на цей час природа щороку9). На землі розцвітають
та плодоносять дерева, трави. Коли Персефона повертається до Аїда,
життя завмирає. Так давні греки пояснювали зміни пір року.
Трубадуры— средневековые поэты-музыканты (инструменталисты и певцы), преимущественно из Окситании.
Творчество трубадуров охватывает период с конца XI до XIII веков, его расцвет пришёлся на XII — начало XIII века. Трубадуры слагали свои стихи на провансальском, разговорном языке части Франции, простирающейся на юг от реки Луары, а также примыкающих районов Италии и Испании.
Они активно участвовали в социальной, политической и религиозной жизни общества того времени. После альбигойского крестового похода исчезли совсем, оставив после себя богатое культурное наследие.
Большей частью, благодаря трубадурам сложился первый литературный романский язык: на старопровансальском писали позднее поэты Каталонии и Северной Италии.
Объяснение:
Труверы — французские поэты и музыканты, главным образом, второй половины XII и XIII вв., слагавшие произведения как лирические, так и эпические или повествовательные (героические поэмы, романы, фабльо), на старофранцузском .
:)
Объяснение:
Київська Русь - ранньофеодальна держава з монархічною формою правління
Протягом IX-XIII ст. влада пережила складну трансформацію. На етапі становлення Давньоруської держави утворилася дружинна форма державності: на ґрунті княжої дружини сформувався примітивний апарат управління, судочинства та збирання данини. У цей час дружина виконує не тільки роль війська, а й радників.
Центральною фігурою цієї форми державності є князь, який більше виявляє себе як воєначальник, а не як державний діяч. У добу піднесення Київської Русі формується централізована монархія: вся повнота влади дедалі більше зосереджується в руках князя, дружина відходить від державних справ, а на рішення князя впливає лише частина старших дружинників та вихідців зі старої племінної аристократії - бояри.
У період феодальної роздрібненості відбулася ще одна зміна форми державного устрою: одноосібна монархія поступилася місцем федеративній монархії. Тепер долю Русі вершив не великий князь, а група найвпливовіших князів, що шукали компромісних рішень на своїх зібраннях ("снемах"). Цю форму правління історики називають "колективним сюзеренітетом".
Отже, розвиток державності Київської Русі відбувався у двох напрямах: від системи управління, що випливала з військової організації, - до цивільних форм правління та під посилення централізму - до децентралізації.