Нужны ответы на во по тексту:
Прочитайте документ. Выполните задания.
О государьской чести, и как его государьское здоровье оберегать...
(из Соборного уложения 1649 г.)
1. Будет кто каким умышлением учнет мыслить на государьское здоровье злое дело, и про то его злое умышление кто известит, и по тому извету про то его злое умышленье сыщется, что он на царское величество злое дело мыслил и делать хотел, и такого после сыска казнить смерти.
2. Также будет кто при державе царского величества хотеть Московским государством завладеть и государем быть и для того своего злого умышления начнет рать сбирать, или кто царского величества с недругами начнет дружиться, и советными грамотами ссылаться, и им всякую чинить, чтобы тем государевым недругом по его ссылке Московским государством завладеть, или какое дурно учинить, и про то на него кто известит, и по тому извету сыщется про то его измену допряма… и таковых после сыска казнить…
5. А поместья и вотчины и животы изменничьи взять на государя...
13. А будет учнут извещати про государьское здоровье, или какое изменное дело чьи люди на тех, у кого они служат, или крестьяне, за кем они живут во крестьянах, а в том деле ничем их не уличат, и тому их извету не верить. И учиня им жестокое наказание, бив кнутом нещадно, отдати тем, чьи они люди и крестьяне. А опричь тех великих дел ни в каких делах таким изветчиком не верить…
18. А кто Московского государства всяких чинов люди сведают или услышат на царское величество в каких людях… заговор или иной какой злой умысел, им про то извещати государю царю и великому князю Алексею Михайловичу всея Руси, или его государевым боярам и ближним людям, или в городах воеводам и приказным людям…
21. А кто учнет к царскому величеству, или на его государевых бояр, и окольничих, и думных, и ближних людей, и в городах и в полках на воевод, и на приказных людей, или на кого ни буди приходить скопом и заговором, и учнут кого грабить или побивать, и тех людей, кто так учинит, за то по тому же казнить смертью без всякой пощады.
Во и задание 1. Можно ли считать, что Соборное уложение 1649 г. является отголоском Смутного времени? Приведите пример из текста в подтверждение вашей точки зрения. 2. Как защищалась жизнь государя и его приближенных? 3. Как вы думаете, почему умысел против государя карался сразу смертной казнью?
Объяснение:
Від 11 ст. поземельні відносини регулювалися як нормами звичаєвого права, так і відповідними законодавчими актами, записаними в "Руській правді" (у різних редакціях). За часів Золотої Орди ординські хани й намісники – баскаки – безпосередньо не втручалися в місцеві поземельні відносини. Боротьба сільських общин за права на З. помітно стримувала зростання великої земельної власності удільних князів і місцевих можновладців. Після розпаду Золотої Орди настав новий період у перерозподілі українських земель: почалося масове великими князями Великого князівства Литовського (ВКЛ) і королями Польщі значних територій землевласникам, які їх підтримували. Якщо в 2-й пол. 14 ст. в Україні налічувалося лише кілька десятків князівських маєтків, то на середину 16 ст. існували вже тисячі панських і шляхетських господарств, понад 100 родин магнатів. На той час у селянському господарстві важливою господарською одиницею продовжувало лишатися дворище (відоме в документах під назвами "сім'я", "братчина", "служба"). Були поширеними З. і землекористування сябрів – селян (найчастіше родичів), які жили, як правило, в спільному дворі кількома хатами, вели самостійні господарства, але певними угіддями (сіножаті, пасіки, рибні лови, пасовиська тощо) користувалися разом (траплявся поділ на паї). Згідно із земельною реформою 1557 (див. "Устава на волоки" 1557), запровадженою королем польським і великим князем литовським Сигізмундом ІІ Августом, угіддя землероба офіційно вважалися власністю верховного правителя, а отже, всі землекористувачі повинні були відбувати повинності на його (верховного правителя) користь. Це положення закріпили Статути Великого князівства Литовського 1566 і 1588. Навіть осілі козаки (починаючи з 1-ї половини 16 ст., вони володіли землею та мали значні привілеї в Речі Посполитій, Гетьманщині, Слобідській Україні) змушені були нести військову службу та відбувати повинності на користь держави в цілому і тих чи інших можновладців зокрема. Відмова коритися цьому нерідко призводила до втрати землі, а подекуди – й до репресивних заходів з боку властей. Найбільш широкі права в З. мали козаки Вольностей Війська Запорозького низового, де практично не існувало великої власності на землю та кріпацтва. Особливо обмеженими права щодо З. були у селян, які господарювали на західноукраїнських землях (переважна частина цих земель з кінця 14 ст. до 1-го поділу Польщі 1772 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) перебувала під владою польської шляхти).
1.Казахское государство образовалось в результате объединения родственных по происхождению, по образу жизни и культуре тюркоязычных племен.
2.В тоже время вхождение казахских родов в несколько государств, а также усобицы тормозили процесс формирования Казахского государства
3. Важным этапом в развитии государственности казахского народа было образование Ак Орды, Могулистана, ханства Абулхаира, Ногайской Орды.
В этих государствах было много общего: это улусная организация населения, ханская власть, принцип формирования вооруженных сил, налоговая система и др
4. Эти государства создавали племенам возможности выживания и развития.
5. Дали возможность организованно бороться с внешней агрессией и подготовили условия для объединения.
6. Казахское ханство другим государствам.
Вывод: Казахское ханство имело боьшую значимость в истории
Объяснение:
у меня за этот ответ 5/6