В
Все
М
Математика
О
ОБЖ
У
Українська мова
Д
Другие предметы
Х
Химия
М
Музыка
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
Э
Экономика
Ф
Физика
Б
Биология
О
Окружающий мир
Р
Русский язык
У
Українська література
Ф
Французский язык
П
Психология
А
Алгебра
О
Обществознание
М
МХК
В
Видео-ответы
Г
География
П
Право
Г
Геометрия
А
Английский язык
И
Информатика
Қ
Қазақ тiлi
Л
Литература
И
История
лиза2630
лиза2630
06.03.2023 03:15 •  История

Объедение гуннских племён сочинение

Показать ответ
Ответ:
vbv551
vbv551
18.02.2022 07:38

Абылай – выдающийся государственный деятель, полководец, восстановил территориальные владения Казахстана. С 15 лет активно принимает участие в борьбе с джунгарами, имел большой авторитет. В 1771 году после смерти хана Абулмамбета, Абылай официально возглавил Казахское ханство. Период правления Абылая ознаменовал установление долгожданного спокойствия в степи. Ему удалось восстановить единство Казахского ханства. Он стремился внести в управление жузов элементы феодализма на основе традиционного менталитета. Возрастает роль султанов. В государственный аппарат входили лица, кровно связанные с ним, таким образом они беспрекословно исполняли его волю. Это был единственный укрепления и централизации власти. Правил единолично, обладал организаторским, полководческим талантом, дипломатическим искусством, дальновидностью и мудростью, поддерживал развитие культуры и искусства.

В основе внешнеполитического курса лежали гибкость, умение пойти на компромисс. Использовал политику двойного подданства. Приняв подданство России Абылай оставался фактически независимым, за исключением охраны сибирских селений и торговых караванов. Сообщал царской администрации о своих действиях в выгодном свете. Не выполнял и требования властей, если они не соответствовали его целям. С южными соседями он вел иную политику. Периодически совершал походы против киргизов, вернул Ташкент, Сузак, Шымкент, Сайрам. В годы его правления положение Каз. ханства значительно упрочилось. При жизни причислен к лику святых, олицетворение единства и целостности. Обеспечил безопасность всей территории ханства.

Объяснение:

0,0(0 оценок)
Ответ:
qwerty54321
qwerty54321
01.04.2022 19:47

ответ: 1. Історично християнство почалося на Близькому Сході, частина якого була завойована Римською імперією, яка до 15-го століття також займала більшу частину Європи. Починаючи з перших послідовників Ісуса Христа, християнство поширилося на Близький Схід і вздовж Середземного моря в інші частини Римської імперії. Хоча віруючі стикалися з періодичними римськими гоніннями, релігія росла, і деякі вчені вважали, що її ідея про воскресіння мертвих і безсмертя духу була привабливою для богословських ідей, тоді як інші вважають, що практичні зусилля церкви з надання до бідним були важливо в його зростаючої популярності . Незважаючи на всю славу Римської імперії, люди жили в світі, в якому існувало нерівність, в якому була величезна злидні. Деякі люди були дуже багаті і мали безмежну владу, а інші були екстремально бідними. Крім того, в світі часто була чума і інші хвороби, і не було громадської охорони здоров'я і лікування.

Християнство почало поширюватися на північ і захід в Європу, його несли купці, місіонери і римські солдати. Деякі римляни прийняли нову релігію, яка пропонувала духовні дари, обіцяла також безсмертя, майбутнє життя, яка буде звільненням від хвороб і від бідності, аскези. Хоча християни піддавалися переслідуванням аж до Міланського едикту в 313 році нашої ери, незабаром після цього Римська імперія впала в 476 році нашої ери, але християнство залишилося тут.

2.Єрети́к, жін. єрети́чка[1] (від грец. αἵρεσις) — особа, що виступає проти загальноприйнятого в суспільстві вчення, віровідступник.

Інквізи́ція (лат. Inquisitio, від inquiro, «розслідувати, розшукувати») — у християнстві особливий церковний інститут для боротьби з єресями.

Епоха Відродження або Ренесансу (від фр. Renaissance) являє собою період європейської історії, ознаменований багатьма культурними перетвореннями. Ренесанс прийшов на зміну Середньовіччю і став проміжною ланкою між середніми віками і епохою Просвітництва.

Гумані́зм — течія в західноєвропейській культурі епохи Відродження, яка визнає людину найвищою цінністю у світі.

Схоластика — це тип релігійної філософії, для якого характерне принципове панування теології над усіма іншими формами пізнання, знання.

Алхі́мія — це загальна назва систем трансформації людини, що засновані на метафорі хімічних перетворень та використанні хімічних сполук.

3. прости я не знаю(

4.Християнство є найбільш значною світовою релігією нашого часу, в якій розрізняють три головні напрями: православ'я, католицизм та протестантизм, а також численні більш дрібні різновиди. Головним об'єктом шанування християн є Ісус Христос, якого більшість християнських релігій вважає водночас і Богом, і людиною, а дехто — тільки Богом або тільки божественним посланцем. Усі християни вірять або тільки думають, що праведних після смерті чекає винагорода у вигляді вічного блаженства в раю, а грішників — покарання, яке вони уявляють собі по-різному.

Християнство виникло у другій половині 1 ст. в одному із східних районів Римської імперії — Палестині. Головною соціальною причиною виникнення християнства було безсилля пригноблених у боротьбі з гнобителями. Пригноблені неодноразово підіймалися на боротьбу за своє визволення. Проте усі повстання неминуче зазнавали поразки. Жорстокі розправи з повстанцями посилювали настрої загальної апатії, відчаю та безнадії, а щоб продовжувати жити в таких умовах треба було мати якусь перспективу в житті. Та частина рабів і пригноблених, котра відмовилася від боротьби, знайшла розраду в релігії.

У формуванні конкретних особливостей нової релігії відіграв і свою роль також цілий ряд інших соціальних обставин. Існування імперської влади сприяло виробленню уявлення про єдиного Бога на небі. Посилення економічного, політичного та ідейного спілкування між народами (як наслідок утворення Римської імперії) породило в свідомості людей уявлення про наднаціонального Бога, який обіцяв ння усім людям незалежно від їхньої національності. Розклад рабовласницького суспільного ладу вимагав від можновладців ідеологічних засобів впливу на маси і привів їх у зв'язку з цим до підтримки християнської релігії.

Античне християнство мало свої ідейні джерела, головними з яких були іудаїзм, релігійно-філософські вчення Філона та Сенеки, ідеологія кумранської общини, релігії східних народів Римської імперії.

Объяснение:

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: История
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота