Оберить реформи Цінь Шихуанді:а)Єдина монета система мир і ваги.б)Введення конфуціанства як єдиної религії.в)Великий шовковий шлях.г)Велика китайска стіна.д)Обов'язкове початкове навчання.
Внутренняя и внешняя политика. самостоятельная казахского ханства связана с расколом государства кочевых узбеков в середине xv в подробные сведения о причинах объединения казахского ханства и о первых казахских ханах излагает мухаммед хайдар дулати: «в это время (около 1456 г.) абулхаир хан владычествовал в дашт-и-кылчаке, султаном джучидским приходилось от него плохо и двое из них - жанибек и керей, бежали в моголистан, исаи бугу хан. принял беглецов хорошо и отвел им край чу и козыбаши, который составляет западную окраину моголистана. под конец бурундук хана изгнали, он в самарканд и умер на чужбине.
козацькі походи в молдову - військові походи запорозьких козаків у молдовське князівство у xvi та xvii століттях.
молдовське князівство
молда́вське князі́вство— у 1346—1859 роках монархічна держава у східній європі. займала терени сучасної республіки молдова, запрутської західної молдови, а також української буковини, бессарабії та буджака. керувалася князями, що носили титул воєвод-господарів, й походили з роду богданів. мала столицю у містах серет (1359—1385), сучава (1385—1572), ясси (1572—1861). панівною релігією було православ'я, а мовою діловодства — староцерковнослов'янська. населення було етнічно строкатим — волохи, русини, мадяри, печеніги, половці, татари. мала тісні культурно-історичні зв'язки із валахією і трансільванією. заснована у xiv ст. як васальна держава угорщини. за правління воєводи богдана i стала незалежною. в часи петра i приєднала придністров'я й стала васалом польщі (1387)[2]. отримала власну молдавську митрополію від константинополя за князювання олександра i[2]. була ареною турецько-польських воєн. найбільшого розквіту зазнала за правління штефана iii великого, який відзначився перемогами над османами і польщею[2]. згодом стала васалом османської імперії (з 1498), втратила частину земель у буджаку і бессарабії. на короткий час була об'єднана із трансильванією в часи міхая i[2]. під час князювання димітрія кантеміра намагалася перейти під протекторат російської імперії (1711)[2], але через поразку від турків залишилася під османами. відтоді керувалася представниками родів греків-фанаріотів (1711—1821)[2]. ослабла внаслідок австрійсько-турецьких і російсько-турецьких воєн[2]. втратила буковину (11% території) на користь австрії (1774), а бессарабію (48% площі) — на користь росії (1812). припинила існування 1859 року об'єднавшись із валахією у одне князівство.
молдовські походи б.хмельницького і т.хмельницького 1650, 1653
1652 редагувати
після битви під батогом тиміш хмельницький вступив з військом до молдовського князівства, одружився з розандою і змусив василя лупула відновити союз з гетьманщиною.
після відходу козаків князівство волощина і князівство трансільванія за підтримки речі посполитої зайняли яси і скинули лупула з престолу.
1653 редагувати
докладніше: сучавська кампанія тимоша хмельницького (1653)
у квітні козацькі війська на чолі з тимошем розбили війська нового господаря і повернули владу лупулу, але через деякий час його знову скинули. військо тимоша потрапило в облогу в місті сучава, де в серпні загинув тиміш. після цього козацькі війська залишили молдовське князівство.
ответ:
козацькі походи в молдову - військові походи запорозьких козаків у молдовське князівство у xvi та xvii століттях.
молдовське князівство
молда́вське князі́вство— у 1346—1859 роках монархічна держава у східній європі. займала терени сучасної республіки молдова, запрутської західної молдови, а також української буковини, бессарабії та буджака. керувалася князями, що носили титул воєвод-господарів, й походили з роду богданів. мала столицю у містах серет (1359—1385), сучава (1385—1572), ясси (1572—1861). панівною релігією було православ'я, а мовою діловодства — староцерковнослов'янська. населення було етнічно строкатим — волохи, русини, мадяри, печеніги, половці, татари. мала тісні культурно-історичні зв'язки із валахією і трансільванією. заснована у xiv ст. як васальна держава угорщини. за правління воєводи богдана i стала незалежною. в часи петра i приєднала придністров'я й стала васалом польщі (1387)[2]. отримала власну молдавську митрополію від константинополя за князювання олександра i[2]. була ареною турецько-польських воєн. найбільшого розквіту зазнала за правління штефана iii великого, який відзначився перемогами над османами і польщею[2]. згодом стала васалом османської імперії (з 1498), втратила частину земель у буджаку і бессарабії. на короткий час була об'єднана із трансильванією в часи міхая i[2]. під час князювання димітрія кантеміра намагалася перейти під протекторат російської імперії (1711)[2], але через поразку від турків залишилася під османами. відтоді керувалася представниками родів греків-фанаріотів (1711—1821)[2]. ослабла внаслідок австрійсько-турецьких і російсько-турецьких воєн[2]. втратила буковину (11% території) на користь австрії (1774), а бессарабію (48% площі) — на користь росії (1812). припинила існування 1859 року об'єднавшись із валахією у одне князівство.
молдовські походи б.хмельницького і т.хмельницького 1650, 1653
1652 редагувати
після битви під батогом тиміш хмельницький вступив з військом до молдовського князівства, одружився з розандою і змусив василя лупула відновити союз з гетьманщиною.
після відходу козаків князівство волощина і князівство трансільванія за підтримки речі посполитої зайняли яси і скинули лупула з престолу.
1653 редагувати
докладніше: сучавська кампанія тимоша хмельницького (1653)
у квітні козацькі війська на чолі з тимошем розбили війська нового господаря і повернули владу лупулу, але через деякий час його знову скинули. військо тимоша потрапило в облогу в місті сучава, де в серпні загинув тиміш. після цього козацькі війська залишили молдовське князівство.