Францу́зька кампа́нія — військова кампанія Німеччини проти Франції та країн Бенілюксу починаючи з 10 травня 1940 року. Результатом операції була окупація німецькими військами території Бельгії, Голландії, Люксембургу та Північної Франції.
Битва складалася з двох основних операцій. Перша — План «Гельб», німецькі бронетанкові частини перейшли Арденни, щоб відрізати і оточити союзницькі частини, які увійшли до Бельгії. Коли французи і англійці були розгромлені Вермахтом, британський уряд вирішив евакуювати свої британські експедиційні сили (БЕС), а також кілька французьких дивізій з Дюнкерку під час операції «Динамо».
Коли Франція була залишена напризволяще після того, як британці евакуювались, Німеччина розпочала другу операцію — операція «Рот», проте французька громадськість не дійшла до одностайності щодо майбуття — багато політиків хотіли миру з Німеччиною. Під прикриттям політичних хвилювань в Парижі, німецькі війська обійшли лінію Мажино і зустріли на терені Франції невеликий опір. Німецькі війська увійшли у Париж 14 червня і були зустрінуті пронімецьконалаштованими французькими можновладцями на чолі з Філіппом Петеном який, всупереч бажанням багатьох французів, публічно оголосив про своє бажання перемир'я з Німеччиною.
22 червня було підписано перемир'я між Францією і Німеччиною, що привело до поділу Франції: Німеччина контролювала північ і захід, невелика італійська окупаційна зона на південному сході, і не окупований терен — Zone libre на чолі з маршалом Філіппом Петеном, як голова режиму Віші. Франція залишалася під контролем осі до висадки союзників в 1944 році.
В ходе промышленной революции в России была создана и утвердилась крупная машинная индустрия, и сложился новый социальный тип постоянных рабочих, концентрировавшийся на крупных предприятиях в ведущих промышленных центрах страны (о численности рабочего класса России. Шло формирование рабочего класса, основу которого составляли постоянные рабочие, лишенные средств производства, разорвавшие связь с землей и собственным хозяйством и весь год трудившиеся на фабриках и заводах. К началу 1860-х годов в обрабатывающей промышленности России большинство рабочих, бывших, как правило, оброчными крестьянами, принимались на фабрики на условиях вольного найма. В горнозаводских производствах также начал применяться вольнонаемный труд. Вместе с тем в российской промышленности был еще широко распространен и принудительный труд. Так, накануне реформы 1861 г. из общего числа всех российских рабочих (800 тыс. человек) треть составляли крепостные. В первые пореформенные; годы сократилась численность рабочих на вотчинных и посессионных мануфактурах за счет ухода их в деревню. Предшественниками пролетариата капиталистической эпохи были как крепостные, так и вольнонаемные рабочие. Но генетическим, непосредственным предшественником фабрично-заводского пролетариата являлись, в первую очередь, вольнонаемные рабочие, выросшие вместе с капиталистической индустрией из "купеческого заведения". Уже накануне реформы 1861 г. такие рабочие составляли подавляющее большинство на промышленных предприятиях, и, прежде всего, на текстильных фабриках центра страны.
Францу́зька кампа́нія — військова кампанія Німеччини проти Франції та країн Бенілюксу починаючи з 10 травня 1940 року. Результатом операції була окупація німецькими військами території Бельгії, Голландії, Люксембургу та Північної Франції.
Битва складалася з двох основних операцій. Перша — План «Гельб», німецькі бронетанкові частини перейшли Арденни, щоб відрізати і оточити союзницькі частини, які увійшли до Бельгії. Коли французи і англійці були розгромлені Вермахтом, британський уряд вирішив евакуювати свої британські експедиційні сили (БЕС), а також кілька французьких дивізій з Дюнкерку під час операції «Динамо».
Коли Франція була залишена напризволяще після того, як британці евакуювались, Німеччина розпочала другу операцію — операція «Рот», проте французька громадськість не дійшла до одностайності щодо майбуття — багато політиків хотіли миру з Німеччиною. Під прикриттям політичних хвилювань в Парижі, німецькі війська обійшли лінію Мажино і зустріли на терені Франції невеликий опір. Німецькі війська увійшли у Париж 14 червня і були зустрінуті пронімецьконалаштованими французькими можновладцями на чолі з Філіппом Петеном який, всупереч бажанням багатьох французів, публічно оголосив про своє бажання перемир'я з Німеччиною.
22 червня було підписано перемир'я між Францією і Німеччиною, що привело до поділу Франції: Німеччина контролювала північ і захід, невелика італійська окупаційна зона на південному сході, і не окупований терен — Zone libre на чолі з маршалом Філіппом Петеном, як голова режиму Віші. Франція залишалася під контролем осі до висадки союзників в 1944 році.