ответ:Найсильнішими зі слов’янських племен середини І тис. н. е. давні автори називають антів.
Уперше на сторінки писемних джерел анти потрапили наприкінці IV ст. Готський історик Йордан розповідав, що 375 р. анти зазнали нападу короля остґотів Вінітара. Спочатку мужні анти перемогли нападника, однак невдовзі Вінітар знищив вождя антів Божа разом із 70 старійшинами. Деякий час землі антів (територія сучасної України) входили до складу держави гунів, що існувала протягом 370-469 рр. А вже з розпадом імперії гунів анти утворили самостійний союз племен.
Анти славилися як вправні воїни, які воювали з готами, Візантією та аварами. З писемних джерел до нас дійшли імена антських вождів Мусокія, Ардагаста, Пирогоста.
Військове мистецтво антів базувалося на особистому досвіді антських вождів. Воюючи проти супротивника, вони намагалися діяти раптово, швидко, використовуючи різноманітні хитрощі: засідки, пастки. Анти запозичили у своїх ворогів лук і стріли, дротики, шоломи, кинджали.
Пізнавально й цікаво
Анти — в перекладі з давніх східних мов означає «кінець», «край», «окраїна». Назву антам, імовірно, дали сусідні народи, для яких анти — окраїнний народ щодо сусідніх античних цивілізацій.
Пізнавально й цікаво
На період існування на теренах України антів і склавинів припадає час заснування столиці нашої держави — Києва. Хоча поселення людей існували на території столиці задовго до слов'янських часів, однак офіційною датою заснування прийнято вважати 482 р., коли, за легендою про заснування Києва, місто було закладене полянським князем Києм.
власть – исполнительная законодательная и судебная – объединялись в государственном совете, царь назначал членов совета.Если в совете возникало непонимание, царь сам принимал решение утвердить или нет мнение большинства или меньшинства. Ни один закон не мог осуществиться без обсуждения в думе и совете. по проекту Сперанского законодательная власть оставалась всегда в руках царя. Сперанский настаивал, что суждения Думы должны быть свободными, они должны выражать народное мнение.В этом и заключалась его новая реформа: действия властей в центре и на местах он предложил поставить под контроль общественного мнения. он считал что безгласность народа открывает путь к безответственности властей.
ответ:Найсильнішими зі слов’янських племен середини І тис. н. е. давні автори називають антів.
Уперше на сторінки писемних джерел анти потрапили наприкінці IV ст. Готський історик Йордан розповідав, що 375 р. анти зазнали нападу короля остґотів Вінітара. Спочатку мужні анти перемогли нападника, однак невдовзі Вінітар знищив вождя антів Божа разом із 70 старійшинами. Деякий час землі антів (територія сучасної України) входили до складу держави гунів, що існувала протягом 370-469 рр. А вже з розпадом імперії гунів анти утворили самостійний союз племен.
Анти славилися як вправні воїни, які воювали з готами, Візантією та аварами. З писемних джерел до нас дійшли імена антських вождів Мусокія, Ардагаста, Пирогоста.
Військове мистецтво антів базувалося на особистому досвіді антських вождів. Воюючи проти супротивника, вони намагалися діяти раптово, швидко, використовуючи різноманітні хитрощі: засідки, пастки. Анти запозичили у своїх ворогів лук і стріли, дротики, шоломи, кинджали.
Пізнавально й цікаво
Анти — в перекладі з давніх східних мов означає «кінець», «край», «окраїна». Назву антам, імовірно, дали сусідні народи, для яких анти — окраїнний народ щодо сусідніх античних цивілізацій.
Пізнавально й цікаво
На період існування на теренах України антів і склавинів припадає час заснування столиці нашої держави — Києва. Хоча поселення людей існували на території столиці задовго до слов'янських часів, однак офіційною датою заснування прийнято вважати 482 р., коли, за легендою про заснування Києва, місто було закладене полянським князем Києм.
Объяснение:
власть – исполнительная законодательная и судебная – объединялись в государственном совете, царь назначал членов совета.Если в совете возникало непонимание, царь сам принимал решение утвердить или нет мнение большинства или меньшинства. Ни один закон не мог осуществиться без обсуждения в думе и совете.
по проекту Сперанского законодательная власть оставалась всегда в руках царя. Сперанский настаивал, что суждения Думы должны быть свободными, они должны выражать народное мнение.В этом и заключалась его новая реформа: действия властей в центре и на местах он предложил поставить под контроль общественного мнения. он считал что безгласность народа открывает путь к безответственности властей.