Особливості діяльності масонських організацій в Україні:
Політичний характер масонських організацій - лож (від французького ~ «löge» - місце зборів).
Хоч масонство заперечувало національні межі, але дух вільнодумства в умовах України формував протест проти національного гноблення.
Тому серед українських масонів поширювалися ідеї слов'янської федерації, в якій українці були б рівними серед рівних, а також ідея державності України.
Члени масонських організацій (лож): лікарі, архітектори, літератори, купці.
В Україні - багато представників старшинсько-шляхетських родин.
Центр масонського руху в Україні: в останній чверті XVIII ст. центром став Київ.
Найвідоміші організації (ложі) масонів в Україні:
1. 1817 р. м. Одеса «Понт Евксінський»:
Засновник - генерал-губернатор, граф Олександр Ланжерон, який залучив до масонства Івана Котляревського - автора вже надрукованої поеми «Енеїда», який служив у війську.
Відомий член ложі Іван Орлай - видатний український просвітитель» колишній, директор Ніжинського ліцею, директор Ришельєвського ліцею в Одесі.
У складі ложі було більше 70 чоловік різних національностей.
1817 p м. Одеса «Трьох царств природи» (надр, рослинного і тваринного світу).
Склад членів багатонаціональний: росіяни, українці, поляки, французи, греки, євреї, італійці, німці,
Членами ложі були онуки останнього українського гетьмана Кирило і Петро Розумовські, яких переслідувала царська влада: першого, оголосивши божевільним, замкнули в Суздальському монастирі, а потім «змилостивилися» засланням обох в Одесу під нагляд міської адміністрації.
Підсумок. Обидві одеські ложі змушені були припинити свою діяльність через доноси на адресу царської влади про «політичні дебати» на засіданнях. Хоч ці дебати і не мали яскраво вираженого антиурядового характеру.
2. 1818 - м. Полтава «Любов до істини»:
Заснована українськими чиновниками 1819рр. і поміщиками. Склад ложі налічував 23 (20) чоловіки. Серед них: І. Котляревський, В. Лукашевич, С. Кочубій, С. Петровський, Г. Вогаєвський, Г. Тарновський.
Очолив ложу Михайло Новиков, управитель губернської канцелярії.
Основний упор в своїй діяльності ложа робила на національні проблеми України. Найбільший інтерес виявляли до історичного минулого, хоча чіткої програми облаштування майбутнього України не виробили.
У підсумку зосередилися на турботах про підвищення загальної політичної свідомості українського дворянства.
Ложа відігравала велику роль в масонському русі. Чутка про неї дійшла до Петербурга.
В 1819 р. закрита за особистим указом російського царя Олександра І.
3. 1818-1822 pp. м. Київ Ложа «Об'єднання слов'ян»:
Засновники: В. Роснишевський, П. Харлинський, П. Олизар та ін.
В останній рік свого існування ложа налічувала більше 80 чоловік за такими національностями: українці, поляки, росіяни; за професією і родом занять: державні службовці, вчителі, лікарі, військові.
Головний напрям її діяльності виражав символічний знак: хрест із написом «Єдність слов'янська».
Поступово багато учасників масонських організацій розчарувалися в пасивній діяльності; дійшли висновку про необхідність чіткіше визначити своє ставлення до історичної долі України в минулому, зайняти більш дієву позицію, при цьому дотримуючись конспірації. Так, на базі Полтавської ложі була створена наступна організація, що використовувала досвід масонських організацій.
4. 1820- 1822 pp. Київ, Полтава, Чернігів та інші міста. «Малоросійське таємне товариство». Засновник - Василь Лукашевич, предводитель дворянства Переяславського повіту. До складу організації входили: С. Кочубій, В. Тарновський, П. Капніст, О. Величко, І. Котляревський, брати Алексеєви, К. Шаполипський та ін.
Програмний документ - «Катехізис автономіста».
Цілі товариства:
Вести пропагандистську роботу в масах, щоб сприяти підйому культосвітнього і політичного рівня свідомості;
Об'єднати маси навколо ідеї ліквідації кріпосництва та обмеження влади царського самодержавства;
Домогтися незалежності України і відмежування від Польщі.
1826 р. - члени Малоросійського товариства були заарештовані. Під час слідства в Петербурзі В. Лукашевич заперечував існування організації. Він був ув'язнений в Петропавловську фортецю. Після нетривалого ув'язнення члени таємного товариства були звільнені.
Значення діяльності товариства:
Це була одна з перших суспільно-політичних організацій в Україні, що свідчило про зародження організованої політичної опозиції самодержавству;
Хоч товариство й не Ало чіткої програми дій, однак його існування свідчило про активізацію національного руху в Україні;
1822 р. Почалося переслідування масонських лож. За указом царя діяльність масонських організацій заборонялася на всій території Російської імперії.
Понятие нового времени появилось в XV веке в Италии в эпоху Возрождения. Именно тогда возникла идея разделить историю человеческой цивилизации на три основных периода: древнего мира, средние века и новое время.
Если с древними цивилизациями и средними веками все понятно, то новое время определяется довольно условно, поскольку разные страны и народы вступали в него в разное время.
Основным признаком нового времени можно назвать одновременный прорыв в промышленности, науке, культуре и религии большинства европейских стран, в результате чего их развитие резко пошло вперёд.
Новое время продолжалось условно три века – с XVI по XIX. Началом нового времени принято считать великие географические открытия, концом – Первую мировую войну.
Особливості діяльності масонських організацій в Україні:
Політичний характер масонських організацій - лож (від французького ~ «löge» - місце зборів).
Хоч масонство заперечувало національні межі, але дух вільнодумства в умовах України формував протест проти національного гноблення.
Тому серед українських масонів поширювалися ідеї слов'янської федерації, в якій українці були б рівними серед рівних, а також ідея державності України.
Члени масонських організацій (лож): лікарі, архітектори, літератори, купці.
В Україні - багато представників старшинсько-шляхетських родин.
Центр масонського руху в Україні: в останній чверті XVIII ст. центром став Київ.
Найвідоміші організації (ложі) масонів в Україні:
1. 1817 р. м. Одеса «Понт Евксінський»:
Засновник - генерал-губернатор, граф Олександр Ланжерон, який залучив до масонства Івана Котляревського - автора вже надрукованої поеми «Енеїда», який служив у війську.
Відомий член ложі Іван Орлай - видатний український просвітитель» колишній, директор Ніжинського ліцею, директор Ришельєвського ліцею в Одесі.
У складі ложі було більше 70 чоловік різних національностей.
1817 p м. Одеса «Трьох царств природи» (надр, рослинного і тваринного світу).
Склад членів багатонаціональний: росіяни, українці, поляки, французи, греки, євреї, італійці, німці,
Членами ложі були онуки останнього українського гетьмана Кирило і Петро Розумовські, яких переслідувала царська влада: першого, оголосивши божевільним, замкнули в Суздальському монастирі, а потім «змилостивилися» засланням обох в Одесу під нагляд міської адміністрації.
Підсумок. Обидві одеські ложі змушені були припинити свою діяльність через доноси на адресу царської влади про «політичні дебати» на засіданнях. Хоч ці дебати і не мали яскраво вираженого антиурядового характеру.
2. 1818 - м. Полтава «Любов до істини»:
Заснована українськими чиновниками 1819рр. і поміщиками. Склад ложі налічував 23 (20) чоловіки. Серед них: І. Котляревський, В. Лукашевич, С. Кочубій, С. Петровський, Г. Вогаєвський, Г. Тарновський.
Очолив ложу Михайло Новиков, управитель губернської канцелярії.
Основний упор в своїй діяльності ложа робила на національні проблеми України. Найбільший інтерес виявляли до історичного минулого, хоча чіткої програми облаштування майбутнього України не виробили.
У підсумку зосередилися на турботах про підвищення загальної політичної свідомості українського дворянства.
Ложа відігравала велику роль в масонському русі. Чутка про неї дійшла до Петербурга.
В 1819 р. закрита за особистим указом російського царя Олександра І.
3. 1818-1822 pp. м. Київ Ложа «Об'єднання слов'ян»:
Засновники: В. Роснишевський, П. Харлинський, П. Олизар та ін.
В останній рік свого існування ложа налічувала більше 80 чоловік за такими національностями: українці, поляки, росіяни; за професією і родом занять: державні службовці, вчителі, лікарі, військові.
Головний напрям її діяльності виражав символічний знак: хрест із написом «Єдність слов'янська».
Поступово багато учасників масонських організацій розчарувалися в пасивній діяльності; дійшли висновку про необхідність чіткіше визначити своє ставлення до історичної долі України в минулому, зайняти більш дієву позицію, при цьому дотримуючись конспірації. Так, на базі Полтавської ложі була створена наступна організація, що використовувала досвід масонських організацій.
4. 1820- 1822 pp. Київ, Полтава, Чернігів та інші міста. «Малоросійське таємне товариство». Засновник - Василь Лукашевич, предводитель дворянства Переяславського повіту. До складу організації входили: С. Кочубій, В. Тарновський, П. Капніст, О. Величко, І. Котляревський, брати Алексеєви, К. Шаполипський та ін.
Програмний документ - «Катехізис автономіста».
Цілі товариства:
Вести пропагандистську роботу в масах, щоб сприяти підйому культосвітнього і політичного рівня свідомості;
Об'єднати маси навколо ідеї ліквідації кріпосництва та обмеження влади царського самодержавства;
Домогтися незалежності України і відмежування від Польщі.
1826 р. - члени Малоросійського товариства були заарештовані. Під час слідства в Петербурзі В. Лукашевич заперечував існування організації. Він був ув'язнений в Петропавловську фортецю. Після нетривалого ув'язнення члени таємного товариства були звільнені.
Значення діяльності товариства:
Це була одна з перших суспільно-політичних організацій в Україні, що свідчило про зародження організованої політичної опозиції самодержавству;
Хоч товариство й не Ало чіткої програми дій, однак його існування свідчило про активізацію національного руху в Україні;
1822 р. Почалося переслідування масонських лож. За указом царя діяльність масонських організацій заборонялася на всій території Російської імперії.
Понятие нового времени появилось в XV веке в Италии в эпоху Возрождения. Именно тогда возникла идея разделить историю человеческой цивилизации на три основных периода: древнего мира, средние века и новое время.
Если с древними цивилизациями и средними веками все понятно, то новое время определяется довольно условно, поскольку разные страны и народы вступали в него в разное время.
Основным признаком нового времени можно назвать одновременный прорыв в промышленности, науке, культуре и религии большинства европейских стран, в результате чего их развитие резко пошло вперёд.
Новое время продолжалось условно три века – с XVI по XIX. Началом нового времени принято считать великие географические открытия, концом – Первую мировую войну.