ответ:1722-1727 рр. - діяльність Першої Малоросійської колегії.
1723 р. - подання Петрові І Коломацьких чолобитних. Ув'язнення наказного гетьмана Павла Полуботка у Петропавловській фортеці.
1727-1734 рр. - гетьманування Данила Апостола.
1734-1750 рр. - діяльність Правління гетьманського уряду.
Який новий порядок обрання полкової старшини передбачав царський указ? Про що це свідчило?
З грамоти царя Петра І до гетьмана І. Скоропадського (1715): «Відомо стало Нам, що в Малій Росії підлеглі тобі полковники на різні полкові уряди сотників обирають і затверджують на свій розсуд, не сповіщаючи тебе, підданого Нашого... Отож Ми, клопочучись про наших підданих з малоросійського народу, наказуємо надалі козацьким полковникам полкову старшину й сотників самим не обирати й не затверджувати. Коли ж у якомусь полку вільним буде місце полкової старшини чи сотника, полковнику належить збирати раду й радитися з полковою старшиною та сотниками; і на тій раді зі згоди всіх вибрати на той уряд людей двох-трьох заслужених і вірних(...), писати про те тобі та їх самих до тебе надсилати. Тобі ж, підданому Нашому, з тих призначених осіб належить вибрати, хто найбільш гідний тогоуряду; хто завжди зберігав до Нас, Великого Государя, непорочну вірність, того одного своїм універсалом од себе на той уряд призначати й на вірність Нашій Царській Величності приводити за звичаєм перед стольником Федором Протасьєвим, що живе при тобі... А якщо з тих, хто призначений на полкову старшину чи в сотники полковниками до цього Нашого указу, хтось схильний до зради, то таких належить замінити, а на їх місце обрати й призначити інших, вірних і гідних того уряду людей оголошеним вище».
1. До яких заходів щодо Гетьманщини вдався царський уряд за гетьманування Івана Скоропадського?
Гетьманування I. Скоропадського за традицією мало розпочатися з підписання статей. Але Петро I відмовився зробити це, пояснивши таке рішення воєнними обставинами. Після Полтавської битви, 17 липня, І. Скоропадський, перебуваючи з козацьким військом у таборі під Решетилівкою, звернувся до царя з 14 пунктами статей. У них він просив підтвердити права й вольності Гетьманщини та вирішити чимало важливих державних справ.
У відповідь Петро І 1709 р. надіслав іменний указ, котрий аж ніяк не нагадував міждержавні договірні статті. У ньому права і вольності підтверджувалися в такому вигляді, який відповідав інтересам Росії. Згодом було обіцяно надати й статті. Щодо інших питань, то цар відповів, що під час походів під командування російських генералів мають переходити не лише прості козаки, а й гетьман. Воєводи сидітимуть в українських містах, у місцеві справи вони не втручатимуться, крім таких «державних», як «зрада» (під «зрадою» розумілися будь-які дії, що суперечили бажанням царя).
Гетьман Іван Скоропадський.
Важливою новиною було призначення царського резидента П. Ізмайлова при гетьманові. Йому надавалося право здійснювати контроль над гетьманом та урядом.
Своєрідним додатком до указу були явні й таємні статті Ізмайлову. Ці статті називали землі Війська Запорізького «Малоросійським краєм», у якому царський резидент спільно з гетьманом мали утримувати все населення, зокрема бунтівників-запорожців, «у тиші й покорі великому государю». Наказувалося «своєвольців викорінювати», не дозволяти їм селитися в одному місці, особливо на Січі. Окрім того, резидент мусив стежити, аби гетьман без дозволу царя не змінював структуру посад у Генеральній канцелярії, не призначав нових полковників, не відбирав і не давав нікому маєтностей.
1) Колхозы и совхозы получили кредиты, новую техникуv 2) С середины 50-х начался новый этап укрепления колхозов. Многие из которых были преобразованы в совхозы
3) В марте 1958 было ликвидировано МТС, что подорвало экономику колхозов, не имея выбора они выкупали машины и сразу оказывались в тяжелом финансовом положении
4) Повсеместное внедрение кукурузы
5) В 1954 году началось освоение целины
6) Крестьяне освободились от сверхдохода
Военная реформа - Реформы Хрущева:
1) Советская Армия и флот были перевооружены ракетно-ядерным оружием
2) СССР достиг паритета с США по соотношению военной силы
3) Были рассмотрены идеи политики мирного сосуществования государств с различным социальным строем. Был сделан вывод о возможности предотвращения войны
Социальная реформа - Реформы Хрущева:
1) Принят закон о пенсиях
2) Увеличилось продолжение декретного отпуска для женщин
3) Отменяется плата за обучение в старших классах школ и вузах
4) Вводится обязательное восьмилетнее обучение в школах
5) Осуществлен перевод рабочих на шести и семичасовой рабочий день
6) Широко развертывается жилищное строительство на основе индустриальных методов
7) Расширяются права союзных республик
8) Восстанавливаются права репрессированных в годы войны народов: чеченцев, ингушей, карачаевцев, калмыков
Реформа управления - Реформы Хрущева:
1) Расширились хозяйственные права союзных республик путем передачи во которые раньше решались в центре
2) Сократился управленческий аппарат
3) Упразднены отраслевые министерства
4) Страна разделена на 105 экономических районов
5) Созданы совнархозы
Реформа школы - Реформы Хрущева:
1) Средняя школа стала единой и стала однообразной
2) Все желающие получить полное среднее образование должны были учиться либо в средней политехнической школе, либо в среднем ПТУ, либо в вечерних и заочных школах
ответ:1722-1727 рр. - діяльність Першої Малоросійської колегії.
1723 р. - подання Петрові І Коломацьких чолобитних. Ув'язнення наказного гетьмана Павла Полуботка у Петропавловській фортеці.
1727-1734 рр. - гетьманування Данила Апостола.
1734-1750 рр. - діяльність Правління гетьманського уряду.
Який новий порядок обрання полкової старшини передбачав царський указ? Про що це свідчило?
З грамоти царя Петра І до гетьмана І. Скоропадського (1715): «Відомо стало Нам, що в Малій Росії підлеглі тобі полковники на різні полкові уряди сотників обирають і затверджують на свій розсуд, не сповіщаючи тебе, підданого Нашого... Отож Ми, клопочучись про наших підданих з малоросійського народу, наказуємо надалі козацьким полковникам полкову старшину й сотників самим не обирати й не затверджувати. Коли ж у якомусь полку вільним буде місце полкової старшини чи сотника, полковнику належить збирати раду й радитися з полковою старшиною та сотниками; і на тій раді зі згоди всіх вибрати на той уряд людей двох-трьох заслужених і вірних(...), писати про те тобі та їх самих до тебе надсилати. Тобі ж, підданому Нашому, з тих призначених осіб належить вибрати, хто найбільш гідний тогоуряду; хто завжди зберігав до Нас, Великого Государя, непорочну вірність, того одного своїм універсалом од себе на той уряд призначати й на вірність Нашій Царській Величності приводити за звичаєм перед стольником Федором Протасьєвим, що живе при тобі... А якщо з тих, хто призначений на полкову старшину чи в сотники полковниками до цього Нашого указу, хтось схильний до зради, то таких належить замінити, а на їх місце обрати й призначити інших, вірних і гідних того уряду людей оголошеним вище».
1. До яких заходів щодо Гетьманщини вдався царський уряд за гетьманування Івана Скоропадського?
Гетьманування I. Скоропадського за традицією мало розпочатися з підписання статей. Але Петро I відмовився зробити це, пояснивши таке рішення воєнними обставинами. Після Полтавської битви, 17 липня, І. Скоропадський, перебуваючи з козацьким військом у таборі під Решетилівкою, звернувся до царя з 14 пунктами статей. У них він просив підтвердити права й вольності Гетьманщини та вирішити чимало важливих державних справ.
У відповідь Петро І 1709 р. надіслав іменний указ, котрий аж ніяк не нагадував міждержавні договірні статті. У ньому права і вольності підтверджувалися в такому вигляді, який відповідав інтересам Росії. Згодом було обіцяно надати й статті. Щодо інших питань, то цар відповів, що під час походів під командування російських генералів мають переходити не лише прості козаки, а й гетьман. Воєводи сидітимуть в українських містах, у місцеві справи вони не втручатимуться, крім таких «державних», як «зрада» (під «зрадою» розумілися будь-які дії, що суперечили бажанням царя).
Гетьман Іван Скоропадський.
Важливою новиною було призначення царського резидента П. Ізмайлова при гетьманові. Йому надавалося право здійснювати контроль над гетьманом та урядом.
Своєрідним додатком до указу були явні й таємні статті Ізмайлову. Ці статті називали землі Війська Запорізького «Малоросійським краєм», у якому царський резидент спільно з гетьманом мали утримувати все населення, зокрема бунтівників-запорожців, «у тиші й покорі великому государю». Наказувалося «своєвольців викорінювати», не дозволяти їм селитися в одному місці, особливо на Січі. Окрім того, резидент мусив стежити, аби гетьман без дозволу царя не змінював структуру посад у Генеральній канцелярії, не призначав нових полковників, не відбирав і не давав нікому маєтностей.
Объяснение:
Аграрная реформа - Реформы Хрущева:
1) Колхозы и совхозы получили кредиты, новую техникуv 2) С середины 50-х начался новый этап укрепления колхозов. Многие из которых были преобразованы в совхозы
3) В марте 1958 было ликвидировано МТС, что подорвало экономику колхозов, не имея выбора они выкупали машины и сразу оказывались в тяжелом финансовом положении
4) Повсеместное внедрение кукурузы
5) В 1954 году началось освоение целины
6) Крестьяне освободились от сверхдохода
Военная реформа - Реформы Хрущева:
1) Советская Армия и флот были перевооружены ракетно-ядерным оружием
2) СССР достиг паритета с США по соотношению военной силы
3) Были рассмотрены идеи политики мирного сосуществования государств с различным социальным строем. Был сделан вывод о возможности предотвращения войны
Социальная реформа - Реформы Хрущева:
1) Принят закон о пенсиях
2) Увеличилось продолжение декретного отпуска для женщин
3) Отменяется плата за обучение в старших классах школ и вузах
4) Вводится обязательное восьмилетнее обучение в школах
5) Осуществлен перевод рабочих на шести и семичасовой рабочий день
6) Широко развертывается жилищное строительство на основе индустриальных методов
7) Расширяются права союзных республик
8) Восстанавливаются права репрессированных в годы войны народов: чеченцев, ингушей, карачаевцев, калмыков
Реформа управления - Реформы Хрущева:
1) Расширились хозяйственные права союзных республик путем передачи во которые раньше решались в центре
2) Сократился управленческий аппарат
3) Упразднены отраслевые министерства
4) Страна разделена на 105 экономических районов
5) Созданы совнархозы
Реформа школы - Реформы Хрущева:
1) Средняя школа стала единой и стала однообразной
2) Все желающие получить полное среднее образование должны были учиться либо в средней политехнической школе, либо в среднем ПТУ, либо в вечерних и заочных школах
3) Упал интерес к гуманитарным предметам.
Объяснение: