Станово-представницька монархія — форма правління, централізована держава, у якій влада монарха спирається на станово-представницькі органи влади, станово-представницька монархія є проміжним ступенем між монархією періоду феодальної роздробленості та абсолютною монархією. В країнах Європи Станово-представницька монархія виникла в умовах оформлення станів і ознаменувала певну централізацію управління державою, порівняно з феодальною роздробленістю.Зміни у суспільному ладі в період станово-представницької монархії
В аналізований період у державах Західної Європи остаточно сформувалися такі стани: дворянство, духовенство і третій стан, куди входили міщани і селяни. Проте розподіл на стани не повністю відображав правове становище різних груп населення, оскільки ці стани складалися з неоднорідних ів суспільства.
Вищими, привілейованими станами залишалися дворянство і духовенство. У середовищі дворян відбулося розшарування, в результаті якого утворилася група вищих дворян із загалу старої феодальної знаті й багатих міщан (у Франції це - дворяни шпаги, в Англії - лорди, в Німеччині - князі-курфюрсти, в Росії - бояри). Підпорядковане становище посідали дворяни, які вийшли з рицарів, чиновників і суддів. Такий самий розподіл відбувся й у стані духовенства.
Богда́н-Зино́вий Миха́йлович Хмельни́цкий герба Абданк (укр. Богдан-Зіновій Михайлович Хмельницький гербу Абданк, польск. Bohdan Zenobi Chmielnicki herbu Abdank; 27 декабря 1595 [6 января 1596][1], Суботов[2] — 27 июля [6 августа] 1657, Чигирин[3]) — гетман Войска Запорожского, полководец, политический и государственный деятель. Предводитель национально-освободительного восстания с целью освобождения Украины от польско-литовской власти, в результате которого Левобережная Украина с Киевом окончательно вышли из Речи Посполитой и вошли в состав Русского государства.
Станово-представницька монархія — форма правління, централізована держава, у якій влада монарха спирається на станово-представницькі органи влади, станово-представницька монархія є проміжним ступенем між монархією періоду феодальної роздробленості та абсолютною монархією. В країнах Європи Станово-представницька монархія виникла в умовах оформлення станів і ознаменувала певну централізацію управління державою, порівняно з феодальною роздробленістю.Зміни у суспільному ладі в період станово-представницької монархії
В аналізований період у державах Західної Європи остаточно сформувалися такі стани: дворянство, духовенство і третій стан, куди входили міщани і селяни. Проте розподіл на стани не повністю відображав правове становище різних груп населення, оскільки ці стани складалися з неоднорідних ів суспільства.
Вищими, привілейованими станами залишалися дворянство і духовенство. У середовищі дворян відбулося розшарування, в результаті якого утворилася група вищих дворян із загалу старої феодальної знаті й багатих міщан (у Франції це - дворяни шпаги, в Англії - лорди, в Німеччині - князі-курфюрсти, в Росії - бояри). Підпорядковане становище посідали дворяни, які вийшли з рицарів, чиновників і суддів. Такий самий розподіл відбувся й у стані духовенства.
Объяснение:
Богда́н-Зино́вий Миха́йлович Хмельни́цкий герба Абданк (укр. Богдан-Зіновій Михайлович Хмельницький гербу Абданк, польск. Bohdan Zenobi Chmielnicki herbu Abdank; 27 декабря 1595 [6 января 1596][1], Суботов[2] — 27 июля [6 августа] 1657, Чигирин[3]) — гетман Войска Запорожского, полководец, политический и государственный деятель. Предводитель национально-освободительного восстания с целью освобождения Украины от польско-литовской власти, в результате которого Левобережная Украина с Киевом окончательно вышли из Речи Посполитой и вошли в состав Русского государства.