Оцени, как перечисленные факты повлияли на жизнь казахского общества
В начале 20 века. Дай краткий ответ 1
предложением.
1.Первая русская революция 1905-1907
2.Столыпинская аграрная реформа
3.Участие казахов в работе 1 и 2
Государственной Думы России
4.Появление журнала "Айкап" и газеты
"Kazax"
Появление политических параме
Казахстане
6. Указ царя о призыве на тыловые
работы.​

Вобстановке интриг, междуусобиц и распрей рос будущий царь всея руси иван vi, оставшийся в 3 года без отца и в неполных 7 лет без матери. таким образом с самого раннего детства иван попал в жуткую атмосферу жестокости, непрекращающихся интриг, смертельной борьбы за власть. борьба вокруг престола, бесконечные заговоры, жестокость не могли не оставить след в душе рано осиротевшего ребенка, который был от природы впечатлительным, уязвимым, ранимым и беззащитным. рожденный с пылкой душою, редким умом, особенною силою воли он не получил должного воспитания, которое усовершенствовало бы в нем дары природы. рано лишенный отца и матери, не имевший доброго наставника, отданный на волю буйных вельмож, ослепленных безрассудным властолюбием, иван рос по его собственному выражению в небрежении. бояре мало заботились о воспитании ивана и его брата: занятые своими делами они содержали братьев в унижительной для князей бедности. дети терпели порой нужду даже в одежде и пище. в присутствии ивана, бояре беззастенчиво оскорбляли память родителей, на что он болезненно реагировал, не обращали внимания на его пожелания и просьбы; случалось, чуть ли не у него на глазах убивали его друзей и покровителей, принадлежавших к другому лагерю. с. м. соловьев писал: окруженный людьми, которые не обращали на него внимания, оскорбляли его, в своих борьбах не щадили друг друга, позволяли себе в его глазах насильственные поступки, иоанн привык не обращать внимания на интересы других, привык не уважать человеческого достоинства, не уважать жизнь человека. подобное детство могло искалечить психику любого ребенка, и иван iv не стал исключением, в нем развились чувства одиночества, досады и . несмотря на перечисленные выше малопривлекательные черты характера, иван iv отличался наблюдательностью, имел великолепную память, гибкий ум.

оро́ль дани́ло і  або  дани́ло га́лицький[6], (давньорус.  данило романовичъ;   1201  —  1264)  —  руський  великий князь та  король  з  династії  романовичів, правитель  галицько-волинського князівства, якого вважають  національним героєм україни.

князь  волинський  (1238—1264),  галицький  (1238—1264),  київський  (1240), король русі (з  грудня  1253/січня  1254). син князя  романа великого  та (як припускають) візантійської принцеси, доньки імператора  ісаака іі ангела  —  єфросинії-анни. належить до старшої на русі гілки роду  мономаховичів, династії романовичів (рюриковичів).

після  тривалої та напруженої боротьби  відновив і розбудував галицько-волинську державу, створену його батьком романом великим. з перемінним успіхом чинив упертий опір  монгольській  експансії, одночасно нейтралізуючи військові спроби західних сусідів втручатися у внутрішні справи його держави.

сприяв розвитку міст, залучаючи туди  ремісників  і  купців. за його правління побудовано  холм,  львів,  крем'янець,  данилів,  стіжок, відновлено  дорогочин. переніс столицю галицько-волинського князівства з  галича  до холму.

час його правління  — доба найбільшого економічно-культурного піднесення та політичного посилення галицько-волинської держави. маючи кордони по  карпатах,  дніпру  та  дунаю, за його правління вона стала найбільшою державою  європи. сподіваючись на західних союзників у боротьбі із  золотою ордою, прийняв від  папи римського  інокентія iv  1253 року пропозицію  коронації  і став королем всієї русі.

певний час був  васалом  золотої орди.