ОЧЕНЬ Что характерно для политики абсолютизма Екатерины II? 1) составление «Наказа» для проекта нового Уложения 2) попытка уравнять все сословия в правах 3) открытие первого университета в Москве 4) ограничение власти помещиков над крестьянами
По-моему (это лишь МОЕ мнение, не более), каждый человек имеет право на свободу, право на голос, мнение, личность, книжная других, опуская их по слоям социума мы опускания лишь себя самих, но Аристотель был прав, что не всем быть личностями , надо же кому-нибудь работать на людей. Были революции, когда люди хотели, чтоб все были равны, но спустя годы после революций все возвращалось в прежнее русло, то есть появлялись зависимые люди, а так же те, кто может позволить себе управлять другими и не отказывать себе не в чем. "Белые" и "красные" в народе. Человечество не может без такого расслоения. Так что Аристотель прав, на мой взгляд
Територія Слобідської України простягалася на схід від Гетьманщини й охоплювала великий простір землі до лінії Курська - Воронежу на півночі, до вододілу між Дінцем та Доном на сході і землями Донських козаків на півдні
Ця родюча, квітуча за Княжої доби територія, була сплюндрована і значною мірою вилюднена з XIII ст. внаслідок татарських нападів.
СЛОБІДСЬКА УКРАЇНА, Слобожанщина, Слобідщина — історико-геогр. регіон на сх. України та прилеглих територіях Росії. Утворилася в результаті колонізації українцями Дикого поля в 2-й пол. 17 — 18 ст. Охоплювала територію: у межах сучасної України — майже всю Харківську область, пд.-сх. частину Сумської області, більшу частину Луганської області (крім її пд.-сх. частини) і невелику частину Донецької області (на її півночі); у межах сучасної РФ — пд. частини Бєлгородської, Воронезької і Курської областей. Формування С.У. пов’язане з колонізаційними процесами та неоднозначними відносинами укр. переселенців із моск. урядом та рос. "служилими людьми". Формування С.У. та Укр. козац. д-ви (Гетьманщини) йшло одночасно, що визначило подібність обох укр. історико-культ. регіонів. Вагомим чинником для формування регіону було сусідство Кримського ханату, Вольностей Війська Запорозького низового і Всевеликого Війська Донського.
Назва "Слобідська Україна" походить від поселень-слобід, населення яких тривалий час було вільним і користувалося різними пільгами (не сплачувало податки на млинарство, торгівлю та винокуріння, жило за своїми звичаями, зі своїм соціальним устроєм); натомість його повинністю була охорона кордонів Рос. д-ви. Назва в рос. документації остаточно затвердилася лише в 1-й третині 18 ст., до цього укр. населення переважно називали "черкасами", а слобідські міста й полки — "черкаськими".
Територія Слобідської України простягалася на схід від Гетьманщини й охоплювала великий простір землі до лінії Курська - Воронежу на півночі, до вододілу між Дінцем та Доном на сході і землями Донських козаків на півдні
Ця родюча, квітуча за Княжої доби територія, була сплюндрована і значною мірою вилюднена з XIII ст. внаслідок татарських нападів.
СЛОБІДСЬКА УКРАЇНА, Слобожанщина, Слобідщина — історико-геогр. регіон на сх. України та прилеглих територіях Росії. Утворилася в результаті колонізації українцями Дикого поля в 2-й пол. 17 — 18 ст. Охоплювала територію: у межах сучасної України — майже всю Харківську область, пд.-сх. частину Сумської області, більшу частину Луганської області (крім її пд.-сх. частини) і невелику частину Донецької області (на її півночі); у межах сучасної РФ — пд. частини Бєлгородської, Воронезької і Курської областей. Формування С.У. пов’язане з колонізаційними процесами та неоднозначними відносинами укр. переселенців із моск. урядом та рос. "служилими людьми". Формування С.У. та Укр. козац. д-ви (Гетьманщини) йшло одночасно, що визначило подібність обох укр. історико-культ. регіонів. Вагомим чинником для формування регіону було сусідство Кримського ханату, Вольностей Війська Запорозького низового і Всевеликого Війська Донського.
Назва "Слобідська Україна" походить від поселень-слобід, населення яких тривалий час було вільним і користувалося різними пільгами (не сплачувало податки на млинарство, торгівлю та винокуріння, жило за своїми звичаями, зі своїм соціальним устроєм); натомість його повинністю була охорона кордонів Рос. д-ви. Назва в рос. документації остаточно затвердилася лише в 1-й третині 18 ст., до цього укр. населення переважно називали "черкасами", а слобідські міста й полки — "черкаськими".