яскравою сторінкою середніх віків були хрестові походи. 27 листопада 1095 р. папа римський уран іі у клермоні закликав християн звільнити гроб господній. у святу землю рушило християнське воїнство від простих людей до монархів. в результаті першого хрестового походу в палестині постали чотири держави хрестоносців. загалом відбулося вісім походів. проте вже четвертий показав, що ідея священної війни проти ворогів християнства втратила будь-яку привабливість, а хрестовий рух втратив сенс. у 1291 р. пала остання фортеця хрестоносців у палестині.
хрестові походи породили таке явище як духовно-рицарські ордена. які стали вагомими чинниками середньовічної історії.
у хііі ст. католицька церква досягла вершини своєї могутності. але саме в цей час їй стала загрожувати давня небезпека – єресь. різні єретичні вчення швидко ширилися європою. для боротьби проти них церква застосовувала будь-які засоби: переконання, проповіді, інквізицію, хрестові походи. але приборкати єресь церква так остаточно і не змогла.
хіv ст. стало кризовим для католицької церкви. папи римські втрачають свою колишню могутність. навіть на 70 років потрапляють у полон до французьких королів (авіньйонське полонення). остаточно могутність пап підірвала велика схизма.
розбрат у церкві примусив задуматися. чи правильним шляхом йшло суспільство до бога. знову спалахнув рух єретиків. найсильніший рух за оновлення церкви спалахнув у чехії і був пов`язаний з вченням яна гуса. хоча рух вдалося приборкати, негаразди католицької церкви на цьому не скінчилися. але то вже інша історія.
культура середньовіччя була тісно пов’язана з релігією і церквою. бо саме релігія визначала світогляд середньовічної людини.
перші століття середньовіччя називали „темними віками” і навряд чи їх можна назвати сприятливими для поступу культури. проте саме в цей період відбувалося народження нової європейської середньовічної культури, яка черпала свої початки з античної спадщини, культури варварів і християнства. перші результати такої взаємодії стали відчутними в період «каролінгського відродження» (період правління карла великого).
у наступні два століття (іх-х ст.) у культурі знову спостерігався занепад і вона „замкнулася” за мурами монастирів. тут за мурами роздуми монахів породили схоластику – метод логічного мислення і пізнання. схоласти прагнули пізнати, як взаємозв’язані бог, всесвіт і людина. вершиною середньовічної схоластики стала діяльність фоми аквінського (1225 – 1274).
освічених людей у середні віки було відносно небагато. піднесення європи, що почалось у x ст., викликало потяг до знань і потребу в освічених людях. освіта почала виходити за межі монастирів. починаючи з xi ст. в європі зароджувалися вищі школи, що їх згодом назвали університетами. у них вивчали сім “вільних наук” — граматику, риторику, діалектику, арифметику, ію. остання містила ію, астрологію, музику. перші три науки складали “тривіум”, наступні чотири — “квадривіум”.
зосередженість у середні віки на вивченні лише святого письма не задовольняла людей, які замислювалися над пізнанням навколишнього світу. так у середні віки зароджуються дослідні знання, які стали підґрунтям для виникнення науки.
у середні віки була багатою літературна творчість. вона брала свій початок з героїчного епосу раннього середньовіччя. рицарські романи, поезія трубадурів і мінезингерів стали візитними картками епохи.
у середні віки книги були рідкістю. вони були дорогими і переписувалися від руки. але наприкінці середніх віків сталася справжня революція. завдяки поширенню паперу і винаходу книгодрукування (1445 р.) йоганом гутенбергом книга стала доступної для більш широкого круга людей.
xi – xv ст. мистецтво знало два основні художні стилі, які заступали один одного — романський і готичний. перший стиль — романський — панував у xi – xii ст., другий — готичний — у xii – xv ст. ці стилі найбільш яскраво проявилися в архітектурі замків і церков.
середньовічні храми прикрашалися фресками, іконами, скульптурами, згодом стали використовуватися і вітражі.
у хіv-хv ст. почалася епоха відродження. батьківщиною її в силу історичних обставин стала італія. в основі культури відродження був гуманізм. на той час під гуманізмом розумілося все те, що є зрозуміти і вивчити людину. культура відродження змінила середньовічне уявлення про світ, земне життя, людину і її чесноти. людина була поставлена у центрі світотворення.
1. капельки солнца. книга для чтения. 1 кл. (авт. р.н. бунеев, е.в. бунеева).
2. маленькая дверь в большой мир. 2 кл. (авт. р.н. бунеев, е.в. бунеева).
3. в одном счастливом детстве. 3 кл. ( авт. р.н. бунеев, е.в. бунеева).
4. в океане света. 4 кл. (авт. р.н. бунеев, е.в. бунеева).
5. методические рекомендации к учебникам для 1,2,3,4 кл. (авт. р.н. бунеев, е.в. бунеева).[13]
учебник “рассказы по родной ” ворожейкиной н.и.,
соловьева в.м., студеникина м.т.
этот учебник[14] предназначен для учеников 5 класса, но широко используется в качестве учебника для начальной школы.
авторы освободили курс от идеологических догм и излишней политизации, существовавших ранее, сделав акцент на культурологический аспект содержания.
учащиеся ознакамливаются о путях, пройденных нашим государством, об корнях и судьбах ее народов.
хронологическое изложение материала сочетается с тематическим, обзорно-обобщающим (например, при рассмотрении материала о жизни и быте населения в разное время, о развитии культуры, о людях).
принципиально новым является - подход в отборе и конструировании материала, который позволяет сочетать сведения по и , события современности и далекого прошлого.
форма подачи материала - путешествие. учебник содержит дополнительный познавательный материал, предназначенный для внеклассного чтения и способствует формированию интереса к предмету (“записки журналиста”, “как царь петр господ учил”
большое внимание уделено в учебнике портретным характеристикам. достаточно широко используется прием персонификации, когда повествование идет от первого лица (участника того или иного события).
в содержании учебника включен материал культурологического характера (о возникновении письменности, книгопечатании, памятниках культуры, народном творчестве).
учебник хорошо оснащен репродукциями картин известных художников, фотографиями, рисунками, несущими не только иллюстративную, но и смысловую нагрузку.
однако, учебник был создан для учащихся десятилетнего возраста, и, по данным практики, оказался трудным для усвоения для младшими школьниками сложная терминология, большой объем материала, много дат и т.
учебник ворожейкиной н.и., виноградовой н.ф.
“наша родина в прошлом. беседы по для 3 класса четырехлетней начальной школы”.
этот учебник[15] является первой частью комплекта для начальной школы. материал о важнейших событиях российского государства с древнейших времен до 1917 года представлен в доступной для детей младшего школьного возраста форме - небольших беседах. это создает возможность организации диалоговых форм проведения уроков, что соответствует современным в обучении.
авторы учебника ориентировались на реализацию принципа учета психологических особенностей восприятия детьми 9-10 лет сведений, учета интереса школьников этого возраста к , а также на создание культурологического “фона” изучения предмета (использование документов, отрывков из научно-познавательной , воспоминаний современников, летописей и т. исходя из этого, авторы размещают материал в соответствии с хронологическими этапами страны:
· древняя русь;
· московская русь;
· россия;
· российская империя.
материал культурологического плана помещен в рубриках “по страницам книг и воспоминаниям современников”, “страницы жизни личностей”, “жизнь и быт людей”, “памятники архитектуры”. введена новая рубрика “советуем прочитать”. методический аппарат хорошо проработан, вопросы и учебника направлены не только на репродуктивную деятельность ребенка (скажи ., расскажи но и на продуктивную и творческую (объясни ., установи ., сравни ., как ты думаешь
учебник[16] состоит из двух частей. в первой части авторы знакомят детей с наиболее важными событиями советского государства (1917-80-е годы), вторая часть состоит из двух разделов: “россия сегодня” (материал о российской семье, законах страны, ее символике, государственных праздниках, организации государственной власти) и “мир вокруг нас” (о странах современного мира с набольшим экскурсом в их ).
содержание новых учебников направлено на реализацию специальных и целей начальной школы и подготовку детей к изучению систематических курсов на второй ступени обучения. программа и учебники не “привязаны” к какой-либо дидактической системе и могут быть использованы в любой начальной школе.
“твоя россия. учебник-хрестоматия”
авторы-составители н.ф.чутко, л.в.родионова.
в учебник-хрестоматию[17] включены фрагменты летописей, документов, произведений н.карамзина, в.ключевского, а.пушкина, а.ишимовой, к.ушинского, а также современных авторов.
он может быть использован в любых начальных школах, хотя
яскравою сторінкою середніх віків були хрестові походи. 27 листопада 1095 р. папа римський уран іі у клермоні закликав християн звільнити гроб господній. у святу землю рушило християнське воїнство від простих людей до монархів. в результаті першого хрестового походу в палестині постали чотири держави хрестоносців. загалом відбулося вісім походів. проте вже четвертий показав, що ідея священної війни проти ворогів християнства втратила будь-яку привабливість, а хрестовий рух втратив сенс. у 1291 р. пала остання фортеця хрестоносців у палестині.
хрестові походи породили таке явище як духовно-рицарські ордена. які стали вагомими чинниками середньовічної історії.
у хііі ст. католицька церква досягла вершини своєї могутності. але саме в цей час їй стала загрожувати давня небезпека – єресь. різні єретичні вчення швидко ширилися європою. для боротьби проти них церква застосовувала будь-які засоби: переконання, проповіді, інквізицію, хрестові походи. але приборкати єресь церква так остаточно і не змогла.
хіv ст. стало кризовим для католицької церкви. папи римські втрачають свою колишню могутність. навіть на 70 років потрапляють у полон до французьких королів (авіньйонське полонення). остаточно могутність пап підірвала велика схизма.
розбрат у церкві примусив задуматися. чи правильним шляхом йшло суспільство до бога. знову спалахнув рух єретиків. найсильніший рух за оновлення церкви спалахнув у чехії і був пов`язаний з вченням яна гуса. хоча рух вдалося приборкати, негаразди католицької церкви на цьому не скінчилися. але то вже інша історія.
культура середньовіччя була тісно пов’язана з релігією і церквою. бо саме релігія визначала світогляд середньовічної людини.
перші століття середньовіччя називали „темними віками” і навряд чи їх можна назвати сприятливими для поступу культури. проте саме в цей період відбувалося народження нової європейської середньовічної культури, яка черпала свої початки з античної спадщини, культури варварів і християнства. перші результати такої взаємодії стали відчутними в період «каролінгського відродження» (період правління карла великого).
у наступні два століття (іх-х ст.) у культурі знову спостерігався занепад і вона „замкнулася” за мурами монастирів. тут за мурами роздуми монахів породили схоластику – метод логічного мислення і пізнання. схоласти прагнули пізнати, як взаємозв’язані бог, всесвіт і людина. вершиною середньовічної схоластики стала діяльність фоми аквінського (1225 – 1274).
освічених людей у середні віки було відносно небагато. піднесення європи, що почалось у x ст., викликало потяг до знань і потребу в освічених людях. освіта почала виходити за межі монастирів. починаючи з xi ст. в європі зароджувалися вищі школи, що їх згодом назвали університетами. у них вивчали сім “вільних наук” — граматику, риторику, діалектику, арифметику, ію. остання містила ію, астрологію, музику. перші три науки складали “тривіум”, наступні чотири — “квадривіум”.
зосередженість у середні віки на вивченні лише святого письма не задовольняла людей, які замислювалися над пізнанням навколишнього світу. так у середні віки зароджуються дослідні знання, які стали підґрунтям для виникнення науки.
у середні віки була багатою літературна творчість. вона брала свій початок з героїчного епосу раннього середньовіччя. рицарські романи, поезія трубадурів і мінезингерів стали візитними картками епохи.
у середні віки книги були рідкістю. вони були дорогими і переписувалися від руки. але наприкінці середніх віків сталася справжня революція. завдяки поширенню паперу і винаходу книгодрукування (1445 р.) йоганом гутенбергом книга стала доступної для більш широкого круга людей.
xi – xv ст. мистецтво знало два основні художні стилі, які заступали один одного — романський і готичний. перший стиль — романський — панував у xi – xii ст., другий — готичний — у xii – xv ст. ці стилі найбільш яскраво проявилися в архітектурі замків і церков.
середньовічні храми прикрашалися фресками, іконами, скульптурами, згодом стали використовуватися і вітражі.
у хіv-хv ст. почалася епоха відродження. батьківщиною її в силу історичних обставин стала італія. в основі культури відродження був гуманізм. на той час під гуманізмом розумілося все те, що є зрозуміти і вивчити людину. культура відродження змінила середньовічне уявлення про світ, земне життя, людину і її чесноти. людина була поставлена у центрі світотворення.
прочтай поймешь
учебно-методическое обеспечение программы:
1. капельки солнца. книга для чтения. 1 кл. (авт. р.н. бунеев, е.в. бунеева).
2. маленькая дверь в большой мир. 2 кл. (авт. р.н. бунеев, е.в. бунеева).
3. в одном счастливом детстве. 3 кл. ( авт. р.н. бунеев, е.в. бунеева).
4. в океане света. 4 кл. (авт. р.н. бунеев, е.в. бунеева).
5. методические рекомендации к учебникам для 1,2,3,4 кл. (авт. р.н. бунеев, е.в. бунеева).[13]
учебник “рассказы по родной ” ворожейкиной н.и.,
соловьева в.м., студеникина м.т.
этот учебник[14] предназначен для учеников 5 класса, но широко используется в качестве учебника для начальной школы.
авторы освободили курс от идеологических догм и излишней политизации, существовавших ранее, сделав акцент на культурологический аспект содержания.
учащиеся ознакамливаются о путях, пройденных нашим государством, об корнях и судьбах ее народов.
хронологическое изложение материала сочетается с тематическим, обзорно-обобщающим (например, при рассмотрении материала о жизни и быте населения в разное время, о развитии культуры, о людях).
принципиально новым является - подход в отборе и конструировании материала, который позволяет сочетать сведения по и , события современности и далекого прошлого.
форма подачи материала - путешествие. учебник содержит дополнительный познавательный материал, предназначенный для внеклассного чтения и способствует формированию интереса к предмету (“записки журналиста”, “как царь петр господ учил”
большое внимание уделено в учебнике портретным характеристикам. достаточно широко используется прием персонификации, когда повествование идет от первого лица (участника того или иного события).
в содержании учебника включен материал культурологического характера (о возникновении письменности, книгопечатании, памятниках культуры, народном творчестве).
учебник хорошо оснащен репродукциями картин известных художников, фотографиями, рисунками, несущими не только иллюстративную, но и смысловую нагрузку.
однако, учебник был создан для учащихся десятилетнего возраста, и, по данным практики, оказался трудным для усвоения для младшими школьниками сложная терминология, большой объем материала, много дат и т.
учебник ворожейкиной н.и., виноградовой н.ф.
“наша родина в прошлом. беседы по для 3 класса четырехлетней начальной школы”.
этот учебник[15] является первой частью комплекта для начальной школы. материал о важнейших событиях российского государства с древнейших времен до 1917 года представлен в доступной для детей младшего школьного возраста форме - небольших беседах. это создает возможность организации диалоговых форм проведения уроков, что соответствует современным в обучении.
авторы учебника ориентировались на реализацию принципа учета психологических особенностей восприятия детьми 9-10 лет сведений, учета интереса школьников этого возраста к , а также на создание культурологического “фона” изучения предмета (использование документов, отрывков из научно-познавательной , воспоминаний современников, летописей и т. исходя из этого, авторы размещают материал в соответствии с хронологическими этапами страны:
· древняя русь;
· московская русь;
· россия;
· российская империя.
материал культурологического плана помещен в рубриках “по страницам книг и воспоминаниям современников”, “страницы жизни личностей”, “жизнь и быт людей”, “памятники архитектуры”. введена новая рубрика “советуем прочитать”. методический аппарат хорошо проработан, вопросы и учебника направлены не только на репродуктивную деятельность ребенка (скажи ., расскажи но и на продуктивную и творческую (объясни ., установи ., сравни ., как ты думаешь
учебник ворожейкиной н.и., виноградовой н.ф., заяц д.в.
“наша родина и современный мир. беседы о россии”.
учебник[16] состоит из двух частей. в первой части авторы знакомят детей с наиболее важными событиями советского государства (1917-80-е годы), вторая часть состоит из двух разделов: “россия сегодня” (материал о российской семье, законах страны, ее символике, государственных праздниках, организации государственной власти) и “мир вокруг нас” (о странах современного мира с набольшим экскурсом в их ).
содержание новых учебников направлено на реализацию специальных и целей начальной школы и подготовку детей к изучению систематических курсов на второй ступени обучения. программа и учебники не “привязаны” к какой-либо дидактической системе и могут быть использованы в любой начальной школе.
“твоя россия. учебник-хрестоматия”
авторы-составители н.ф.чутко, л.в.родионова.
в учебник-хрестоматию[17] включены фрагменты летописей, документов, произведений н.карамзина, в.ключевского, а.пушкина, а.ишимовой, к.ушинского, а также современных авторов.
он может быть использован в любых начальных школах, хотя