Находясь в перманентном кризисе, Временное правительство опаздывало в принятии необходимых для укрепления власти решений. «Временное положение о губернских (областных) и уездных комиссарах» было опубликовано лишь 25 сентября. Принятые законы в области государственного строительства задерживались в исполнении. Например, выборы в уездные земские учреждения на основе закона от 21 мая завершились лишь в начале декабря 1917 года, а открытие новых губернских земских учреждений было намечено лишь на 1 марта 1918 года. Медлительность и половинчатость социально-экономических реформ, просчеты в государственном строительстве нарастанию общенационального кризиса, который привел к Октябрьской революции и переходу власти в руки Советов. Осенью 1917 года усилилась хозяйственная разруха в стране. Правительство активно печатало бумажные деньги; в начале марта в обращении находилось 9,9 млрд. рублей бумажных денег, в начале сентября уже 15,4 млрд. рублей. Государственный долг к октябрю 1917 года достиг 50 млрд. рублей. В условиях кризиса власти партия большевиков во главе с В. И. Лениным приступила к насильственному захвату власти. В ходе Октябрьского вооруженного восстания в ночь на 26 октября (8 ноября) в 2 ч 10 мин Временное правительство было арестовано в Зимнем дворце. Лишь А. Ф. Керенскому удалось бежать из столицы утром 25 октября (7 ноября) . Открывшийся 25 октября (7 ноября) Второй всероссийский съезд советов рабочих и солдатских депутатов провозгласил переход всей власти к советам и создал первое советское правительство во главе с Лениным.
Мова йде про Конотопську битву, яка була описана в багатьох історичних джерелах. Цей витяг із Листа гетьмана Івана Виговського до коронного обозного Анджея Потоцького. Він був написаний 11 липня 1659 року. Знайдений лист був лише у 80-х роках 20 століття.
Важливість даного історичного джерела полягає в наступних моментах:
1) Ми ще більше поповнюємо наші знання про роздуми та діяльність гетьмана Івана Виговського, адже цей лист був знайдений відносно недавно;
2) Також важливо відзначити, що про таку значущу подію, як Конотопська битва, пише, фактично, очевидець і сучасних цих історичних подій. Мало того, що сам глава держави про це пише, показує на важливість цієї події, але й претендує на об’єктивність та безпристрасність (на скільки це є можливим);
3) Попри те, що Іван Виговський не володів, в повній мірі, всією інформацією про перебіг подій у Конотопській битві, він описує хід, та дає власні свідчення щодо неї.
Битва, що відбулася під Конотопом наприкінці червня 1659 р., була продовженням московсько-козацької війни, яка розпочалася восени 1658 р., незабаром після підписання Гадяцької унії. Козацькі та татарські загони захопили значну частину московської армії, що призвело до величезних російських втрат. Безпрецедентна поразка раніше непереможних сил викликала паніку в Росії, але спроможність москвичів перетворити поразку в політичну перемогу досягла успіху, і почалася братовбивча боротьба в Україні, відома як "Руїна", яка залишила більшість козацьких земель на Правобережжі Росії.
Мова йде про Конотопську битву, яка була описана в багатьох історичних джерелах. Цей витяг із Листа гетьмана Івана Виговського до коронного обозного Анджея Потоцького. Він був написаний 11 липня 1659 року. Знайдений лист був лише у 80-х роках 20 століття.
Важливість даного історичного джерела полягає в наступних моментах:
1) Ми ще більше поповнюємо наші знання про роздуми та діяльність гетьмана Івана Виговського, адже цей лист був знайдений відносно недавно;
2) Також важливо відзначити, що про таку значущу подію, як Конотопська битва, пише, фактично, очевидець і сучасних цих історичних подій. Мало того, що сам глава держави про це пише, показує на важливість цієї події, але й претендує на об’єктивність та безпристрасність (на скільки це є можливим);
3) Попри те, що Іван Виговський не володів, в повній мірі, всією інформацією про перебіг подій у Конотопській битві, він описує хід, та дає власні свідчення щодо неї.
Битва, що відбулася під Конотопом наприкінці червня 1659 р., була продовженням московсько-козацької війни, яка розпочалася восени 1658 р., незабаром після підписання Гадяцької унії. Козацькі та татарські загони захопили значну частину московської армії, що призвело до величезних російських втрат. Безпрецедентна поразка раніше непереможних сил викликала паніку в Росії, але спроможність москвичів перетворити поразку в політичну перемогу досягла успіху, і почалася братовбивча боротьба в Україні, відома як "Руїна", яка залишила більшість козацьких земель на Правобережжі Росії.