Население в массе своей было языческим, исповедовало, как и многие ранние тюрки, тенгрианство — веру в единого Бога Тенгри, почитало небо (космос), солнце и звезды, землю и духов предков, занималось астрологией. Некоторая часть кимакского общества приняла манихейство (религиозное учение, распространенное с III века в Иране, Средней Азии и Индии), а также буддизм, позднее, с VIII века, — ислам. Кимаки также поклонялись скалам с изображениями (по-видимому, древними петроглифами) и изображениями человеческих ног. Аль-Идриси говорил о вере в различных духов и о принятии некоторыми кимаками манихейства и ислама. По-видимому, последние две религии начали проникать к кимакам в X веке, но получили широкое распространение значительно позже, и то только в Центрально-Иртышском и Балхашском районах.
Українська революція (також Перші визвольні змагання[2]) — низка подій, пов'язаних з національно-визвольною боротьбою українського народу у 1917—1921 роках.
Поштовхом до початку Української революції стала Лютнева революція в Російській імперії. В Україні утворився альтернативний центр влади — Українська Центральна Рада (УЦР), яка стала представницьким органом українських демократичних сил і очолила національно-демократичну революцію в Україні. Керівником УЦР став Михайло Грушевський.
У період 1917—1921 років Україна пережила різні форми національної державності (УНР, Українська Держава, ЗУНР, Кубанська НР, а також Кримська НР. Українські етнічні території були розділені між Українською СРР, Польською Республікою, Королівством Румунія та Чехо-Словацькою Республікою. Таким чином, Українська національно-демократична революція зазнала поразки. Ця поразка стала наслідком незгуртованості політичної еліти, незавершеності процесу формування нації, відмінностей між національними та соціальними завданнями визвольного руху, його обумовленості зовнішніми політичними й насамперед військовими факторами[3]. Однак, не досягши своєї мети, Українська революція започаткувала процес формування модерної політичної нації та відродила традицію української державності[4].
Население в массе своей было языческим, исповедовало, как и многие ранние тюрки, тенгрианство — веру в единого Бога Тенгри, почитало небо (космос), солнце и звезды, землю и духов предков, занималось астрологией. Некоторая часть кимакского общества приняла манихейство (религиозное учение, распространенное с III века в Иране, Средней Азии и Индии), а также буддизм, позднее, с VIII века, — ислам. Кимаки также поклонялись скалам с изображениями (по-видимому, древними петроглифами) и изображениями человеческих ног. Аль-Идриси говорил о вере в различных духов и о принятии некоторыми кимаками манихейства и ислама. По-видимому, последние две религии начали проникать к кимакам в X веке, но получили широкое распространение значительно позже, и то только в Центрально-Иртышском и Балхашском районах.
Українська революція (також Перші визвольні змагання[2]) — низка подій, пов'язаних з національно-визвольною боротьбою українського народу у 1917—1921 роках.
Поштовхом до початку Української революції стала Лютнева революція в Російській імперії. В Україні утворився альтернативний центр влади — Українська Центральна Рада (УЦР), яка стала представницьким органом українських демократичних сил і очолила національно-демократичну революцію в Україні. Керівником УЦР став Михайло Грушевський.
У період 1917—1921 років Україна пережила різні форми національної державності (УНР, Українська Держава, ЗУНР, Кубанська НР, а також Кримська НР. Українські етнічні території були розділені між Українською СРР, Польською Республікою, Королівством Румунія та Чехо-Словацькою Республікою. Таким чином, Українська національно-демократична революція зазнала поразки. Ця поразка стала наслідком незгуртованості політичної еліти, незавершеності процесу формування нації, відмінностей між національними та соціальними завданнями визвольного руху, його обумовленості зовнішніми політичними й насамперед військовими факторами[3]. Однак, не досягши своєї мети, Українська революція започаткувала процес формування модерної політичної нації та відродила традицію української державності[4].
Объяснение: