1) Афінська демократія - це етап в історії Стародавніх Афін, що охоплює період з 500 по 321 р. до н. е., коли у місті-державі Афіни існувала демократична форма правління.
У Афінській республіці існував розподіл жителів по майновому цензу. Усі вільні громадяни Афін поділялися на 4 розряди громадян: які отримували зі своєї землі не менш 500 медимнів зерна, олії чи вина ввійшли в перший розряд, 300 - у другий, 200 - у третій, менше 200 медимнів - у четвертий ( но єто не точно)
2) Олімпі́йські і́гри (грец. οἱ Ὀλυμπιακοί Ἀγῶνες) — міжнародні спортивні змагання, які проводяться кожні чотири роки.
загальногрецькі урочистості змагання культового характеру на честь Зевса Олімпійського, відомі з 776 року до н. е., які відбувалися кожні 4 роки в місті Олімпія на березі річки Алфей на Пелопоннесі. ...
3) Щойно помер володар, між колишніми соратниками Олександра спалахнула запекла боротьба за владу та землі. Врешті вона призвела до розпаду світової імперії та створення держав, у яких влада була зосереджена в руках греків та македонців.
Македонського до 30 р. до н. е. - доки Рим не підкорив останню елліністичну державу - Єгипет.
Еллінізм - період в історії Середземномор'я, в першу чергу східного, що тривав з часу смерті Олександра Македонського (323 р. До н.е..) До остаточного встановлення римського панування на цих територіях, яке датується звичайно падінням елліністичного Єгипту, на чолі якого стояли Птолемеи ( 30 р. до н.е..) .
4) Давньогрецький театр виник з сільських святкувань на честь бога Діоніса.
5) Трі́єра (дав.-гр. τριήρης) у Стародавній Греції, або три́рема (лат. trirēmis) у Стародавньому Римі — бойовий корабель античності, на якому веслярі розташовувалися в три яруси з обох бортів корабля (буквальний переклад грецької і латинської назв — «трирядник»).
Фаланга - бойовий порядок піхоти в Греції, Стародавньої Македонії, а також ряді інших держав, в тому числі Стародавньому Римі, Карфагені.
Марафо́нський біг або марато́нський біг[1] — спортивні змагання з бігу на дистанцію, що становить 42 км 192 м.
Мете́ки (грец. Μέτοικοι) — у Стародавній Греції чужинці, що переселилися у той, чи інший поліс. У 5-4 ст. до н. е. метеки, що складали значну частку міського населення Аттики, відігравали важливу роль в економіці міст. Становище метеків, що жили в різних грецьких полісах, було неоднаковим. Метеками також ставали звільнені раби.
Діадохи (грец. διάδοχος — наступник) — полководці Александра Македонського, що після його смерті 323 до н. е. розділили між собою його імперію.
Перга́мент, рідше перга́мен (нім. Pergament, від грец. Πέργαμον — від назви міста Пергам у Малій Азії, де в ІІ столітті до н. е. широко застосовувався пергамент) — матеріал для письма з недубленої шкіри тварин (до винаходу паперу). Також стародавній рукопис на такому матеріалі.
Перекладено з англійської мови.-В театрі древньої Греції скене було спорудження позаду сцени. Слово «скене» означає «намет» або «хатина», і вважається, що первісна конструкція для цих цілей представляла собою намет або легке дерев'яна будівля і була тимчасовою спорудою.
Мусейо́н (грец. Μουσείον) — місце, присвячене музам, храм муз, згодом заклад, призначений для творів мистецтва, пов'язаних з музами (звідси — музей). У добу еллінізму створено славнозвісний Александрійський музей (280 р.)
6) 490 рр. до н.е - Біля міста Марафон відбулась битва, в якій військо афінського стратега Мільтіада розбило значно переважаючу перську армію Дарія Великого.
480 рр. до н.е - В ході Греко-перської війни триста спартанців на чолі з царем Леонідом ціною власного життя закрили військам перського царя Ксеркса І прохід через Фермопільську ущелину, проте зазнали поразки, що відкрило персам шлях до завоювання континентальної Греції.
449 рр. до н.е - У битві біля міста Саламін, що на Кіпрі, війська Делоського (афінського) союзу завдали переконливої поразки ресам на суші і на морі, переможно завершивши тривалу Греко-перську війну.
776 рр. до н.е - Початок правління Мунюла, царя корейської держави Кочосон. Палака став царем держави Магадха в Індії. Перші Олімпійські ігри в Греції, початок відліку часу за Олімпіадами.
334 рр. до н.е - Александр Македонський рушив до Малої Азії, намісник Антипатр
331 рр. до н.е - Олександр Македонський у вирішальній битві біля Гавгамел (Месопотамія) розбив війська персидського царя Дарія III і фактично підкорив собі усю Персію.
323 рр. до н.е - Смерть Олександра Македонського та Поділ імперії Олександра Македонського
процес завоювання ісламським Омейядськии халіфатом Піренейського півострова (Іспанії) та знищення християнського Вестготського королівства, що тривав у 711—718 роках. Опір нечисленних вестготів було зломлено, переважаючі іберо-римляни не змогли учинити серйозного опору завойовникам, а значна гебрейська меншість навіть вітала його, сподіваючись таким чином отримати рівні з християнами права. Династія Магрибу Омейядів узяла владу в Іберії у свої руки, підтримуючи домінантну роль ісламу руками берберських найманців. Лише у Піренейських горах зберегли незалежність два невеликі важкодоступні регіони, які населяли баски і романізовані астури. Битва при Ковадонзі (722), в якій християни отримали першу перемогу, започаткувала Реконкісту. Проте, аж до 732 року араби здійснювали набіги по усьому півдню Франції до річки Луара, поки не були розгромлені при Пуатьє. На завойованих в Іберії землях утворилася ісламська держава — Кордовський емірат (Андалусія) під орудою Абдаррахмана I, що пережила цілий ряд трансформацій і проіснувала до 1492. Завоювання було найзахіднішим розширенням Омейядського халіфату, так і початком мусульманського правління в Західній Європі. Також — Ісламське завоювання Іспанії, Омейядське завоювання Іспанії.
1) Афінська демократія - це етап в історії Стародавніх Афін, що охоплює період з 500 по 321 р. до н. е., коли у місті-державі Афіни існувала демократична форма правління.
У Афінській республіці існував розподіл жителів по майновому цензу. Усі вільні громадяни Афін поділялися на 4 розряди громадян: які отримували зі своєї землі не менш 500 медимнів зерна, олії чи вина ввійшли в перший розряд, 300 - у другий, 200 - у третій, менше 200 медимнів - у четвертий ( но єто не точно)
2) Олімпі́йські і́гри (грец. οἱ Ὀλυμπιακοί Ἀγῶνες) — міжнародні спортивні змагання, які проводяться кожні чотири роки.
загальногрецькі урочистості змагання культового характеру на честь Зевса Олімпійського, відомі з 776 року до н. е., які відбувалися кожні 4 роки в місті Олімпія на березі річки Алфей на Пелопоннесі. ...
3) Щойно помер володар, між колишніми соратниками Олександра спалахнула запекла боротьба за владу та землі. Врешті вона призвела до розпаду світової імперії та створення держав, у яких влада була зосереджена в руках греків та македонців.
Македонського до 30 р. до н. е. - доки Рим не підкорив останню елліністичну державу - Єгипет.
Еллінізм - період в історії Середземномор'я, в першу чергу східного, що тривав з часу смерті Олександра Македонського (323 р. До н.е..) До остаточного встановлення римського панування на цих територіях, яке датується звичайно падінням елліністичного Єгипту, на чолі якого стояли Птолемеи ( 30 р. до н.е..) .
4) Давньогрецький театр виник з сільських святкувань на честь бога Діоніса.
5) Трі́єра (дав.-гр. τριήρης) у Стародавній Греції, або три́рема (лат. trirēmis) у Стародавньому Римі — бойовий корабель античності, на якому веслярі розташовувалися в три яруси з обох бортів корабля (буквальний переклад грецької і латинської назв — «трирядник»).
Фаланга - бойовий порядок піхоти в Греції, Стародавньої Македонії, а також ряді інших держав, в тому числі Стародавньому Римі, Карфагені.
Марафо́нський біг або марато́нський біг[1] — спортивні змагання з бігу на дистанцію, що становить 42 км 192 м.
Мете́ки (грец. Μέτοικοι) — у Стародавній Греції чужинці, що переселилися у той, чи інший поліс. У 5-4 ст. до н. е. метеки, що складали значну частку міського населення Аттики, відігравали важливу роль в економіці міст. Становище метеків, що жили в різних грецьких полісах, було неоднаковим. Метеками також ставали звільнені раби.
Діадохи (грец. διάδοχος — наступник) — полководці Александра Македонського, що після його смерті 323 до н. е. розділили між собою його імперію.
Перга́мент, рідше перга́мен (нім. Pergament, від грец. Πέργαμον — від назви міста Пергам у Малій Азії, де в ІІ столітті до н. е. широко застосовувався пергамент) — матеріал для письма з недубленої шкіри тварин (до винаходу паперу). Також стародавній рукопис на такому матеріалі.
Перекладено з англійської мови.-В театрі древньої Греції скене було спорудження позаду сцени. Слово «скене» означає «намет» або «хатина», і вважається, що первісна конструкція для цих цілей представляла собою намет або легке дерев'яна будівля і була тимчасовою спорудою.
Мусейо́н (грец. Μουσείον) — місце, присвячене музам, храм муз, згодом заклад, призначений для творів мистецтва, пов'язаних з музами (звідси — музей). У добу еллінізму створено славнозвісний Александрійський музей (280 р.)
6) 490 рр. до н.е - Біля міста Марафон відбулась битва, в якій військо афінського стратега Мільтіада розбило значно переважаючу перську армію Дарія Великого.
480 рр. до н.е - В ході Греко-перської війни триста спартанців на чолі з царем Леонідом ціною власного життя закрили військам перського царя Ксеркса І прохід через Фермопільську ущелину, проте зазнали поразки, що відкрило персам шлях до завоювання континентальної Греції.
449 рр. до н.е - У битві біля міста Саламін, що на Кіпрі, війська Делоського (афінського) союзу завдали переконливої поразки ресам на суші і на морі, переможно завершивши тривалу Греко-перську війну.
776 рр. до н.е - Початок правління Мунюла, царя корейської держави Кочосон. Палака став царем держави Магадха в Індії. Перші Олімпійські ігри в Греції, початок відліку часу за Олімпіадами.
334 рр. до н.е - Александр Македонський рушив до Малої Азії, намісник Антипатр
331 рр. до н.е - Олександр Македонський у вирішальній битві біля Гавгамел (Месопотамія) розбив війська персидського царя Дарія III і фактично підкорив собі усю Персію.
323 рр. до н.е - Смерть Олександра Македонського та Поділ імперії Олександра Македонського
процес завоювання ісламським Омейядськии халіфатом Піренейського півострова (Іспанії) та знищення християнського Вестготського королівства, що тривав у 711—718 роках. Опір нечисленних вестготів було зломлено, переважаючі іберо-римляни не змогли учинити серйозного опору завойовникам, а значна гебрейська меншість навіть вітала його, сподіваючись таким чином отримати рівні з християнами права. Династія Магрибу Омейядів узяла владу в Іберії у свої руки, підтримуючи домінантну роль ісламу руками берберських найманців. Лише у Піренейських горах зберегли незалежність два невеликі важкодоступні регіони, які населяли баски і романізовані астури. Битва при Ковадонзі (722), в якій християни отримали першу перемогу, започаткувала Реконкісту. Проте, аж до 732 року араби здійснювали набіги по усьому півдню Франції до річки Луара, поки не були розгромлені при Пуатьє. На завойованих в Іберії землях утворилася ісламська держава — Кордовський емірат (Андалусія) під орудою Абдаррахмана I, що пережила цілий ряд трансформацій і проіснувала до 1492. Завоювання було найзахіднішим розширенням Омейядського халіфату, так і початком мусульманського правління в Західній Європі. Також — Ісламське завоювання Іспанії, Омейядське завоювання Іспанії.
Объяснение: