Развитие культуры в русских землях во второй половине 13 века - 14 веков.
Нужно отметить, что время с 13 по 14 века – это эпоха зависимости Руси от Золотой Орды. Поэтому многие города и ремесла исчезли навсегда, или не практиковались хотя бы в тот период. Здания из камня не строились, перегородчатая эмаль не использовалась больше вообще. Кроме того, историки прекратили вести летописи.
Только в конце 13 века началось культурное восстановление Руси. Появляются старые-новые города – Тверь, Новгород и Москва.
В 13 веке книги писали от руки согласно уставу и полууставу. А спустя 100 лет, в конце 14 века в писательстве появляется скоропись. То есть писатели начали писать буквы слитны и это существенно ускорило процесс написания и переписывания книг. В это же время на Руси появилась итальянская и французская бумага более дешевого качества. По итогам, на Руси стало больше книг.
Что касается литературы, то самым знаменитым писателем был Епифаний Премудрый (монах), который писал о житие Дмитрия Донского и Сергия Радонежского и других личностей.
Затем появляются и другие литературные жанры – литература посвящается военным победам «Задонщица», «Слово о полку Игореве».
В 14 веке также развивается архитектура, появляются новые стили. Например, ярким примером архитектуры того времени является на Ильине улице, а также Софийский собор.
1 зміна в цій версії очікує на перевірку. Стабільну версію було перевірено 28 грудня 2015.Ця стаття про Китайську цивілізацію. Про інші значення див. Китай (значення).
На сьогодні дві держави використовують назву «Китай». Це Китайська Народна Республіка (КНР), яка контролює територію материкового Китаю, Гонконг та Макао, а також Республіка Китай, яка володіє островами Тайвань, Мацу і Кіньмень.
Китай, або Хін[1] (кит. традиц.: 中國; спрощ.: 中国; піньїнь: zhōngguó, чжунго, «центральна країна») — культурний регіон і стародавня цивілізація Східної Азії. Китай належить до найбільш прадавніх цивілізацій, яка увібрала у себе велику кількість держав та культур впродовж 6 тисяч років. Громадянська війна у Китаї по закінченнюДругої світової війни спричинила поділ цього регіону на дві держави, котрі продовжують вживати у своїй назві слово «Китай». Це — Китайська Народна республіка (КНР), яка володіє материковим Китаєм, та Республіка Китай, яка контролює острів Тайвань та прилеглі до нього острови.
Китай має довгу і майже неперервну цивілізаційну історію та одну з найстаріших і найскладніших систем письма. До 19 століття він був однією з найпередовіших світовихполітій і основним культурним центром Східної Азії. Китайський вплив на сусідні держави залишається істотним до сьогодні. Китай — батьківщина багатьох технічних винаходів, які змінили долю людства. Серед них — папір, компас, порох, друкарство.
Китай має величезний економічний потенціал. Темпи приросту промислової і сільськогосподарської продукції дуже високі. За обсягом ВНП країна займає друге місце в світі після США, а у кінці XX ст. вона перебувала на сьомому місці.
Развитие культуры в русских землях во второй половине 13 века - 14 веков.
Нужно отметить, что время с 13 по 14 века – это эпоха зависимости Руси от Золотой Орды. Поэтому многие города и ремесла исчезли навсегда, или не практиковались хотя бы в тот период. Здания из камня не строились, перегородчатая эмаль не использовалась больше вообще. Кроме того, историки прекратили вести летописи.
Только в конце 13 века началось культурное восстановление Руси. Появляются старые-новые города – Тверь, Новгород и Москва.
В 13 веке книги писали от руки согласно уставу и полууставу. А спустя 100 лет, в конце 14 века в писательстве появляется скоропись. То есть писатели начали писать буквы слитны и это существенно ускорило процесс написания и переписывания книг. В это же время на Руси появилась итальянская и французская бумага более дешевого качества. По итогам, на Руси стало больше книг.
Что касается литературы, то самым знаменитым писателем был Епифаний Премудрый (монах), который писал о житие Дмитрия Донского и Сергия Радонежского и других личностей.
Затем появляются и другие литературные жанры – литература посвящается военным победам «Задонщица», «Слово о полку Игореве».
В 14 веке также развивается архитектура, появляются новые стили. Например, ярким примером архитектуры того времени является на Ильине улице, а также Софийский собор.
На сьогодні дві держави використовують назву «Китай». Це Китайська Народна Республіка (КНР), яка контролює територію материкового Китаю, Гонконг та Макао, а також Республіка Китай, яка володіє островами Тайвань, Мацу і Кіньмень.
Китай, або Хін[1] (кит. традиц.: 中國; спрощ.: 中国; піньїнь: zhōngguó, чжунго, «центральна країна») — культурний регіон і стародавня цивілізація Східної Азії. Китай належить до найбільш прадавніх цивілізацій, яка увібрала у себе велику кількість держав та культур впродовж 6 тисяч років. Громадянська війна у Китаї по закінченнюДругої світової війни спричинила поділ цього регіону на дві держави, котрі продовжують вживати у своїй назві слово «Китай». Це — Китайська Народна республіка (КНР), яка володіє материковим Китаєм, та Республіка Китай, яка контролює острів Тайвань та прилеглі до нього острови.
Китай має довгу і майже неперервну цивілізаційну історію та одну з найстаріших і найскладніших систем письма. До 19 століття він був однією з найпередовіших світовихполітій і основним культурним центром Східної Азії. Китайський вплив на сусідні держави залишається істотним до сьогодні. Китай — батьківщина багатьох технічних винаходів, які змінили долю людства. Серед них — папір, компас, порох, друкарство.
Китай має величезний економічний потенціал. Темпи приросту промислової і сільськогосподарської продукції дуже високі. За обсягом ВНП країна займає друге місце в світі після США, а у кінці XX ст. вона перебувала на сьомому місці.