1 зміна в цій версії очікує на перевірку. Стабільну версію було перевірено 28 грудня 2015.Ця стаття про Китайську цивілізацію. Про інші значення див. Китай (значення).
На сьогодні дві держави використовують назву «Китай». Це Китайська Народна Республіка (КНР), яка контролює територію материкового Китаю, Гонконг та Макао, а також Республіка Китай, яка володіє островами Тайвань, Мацу і Кіньмень.
Китай, або Хін[1] (кит. традиц.: 中國; спрощ.: 中国; піньїнь: zhōngguó, чжунго, «центральна країна») — культурний регіон і стародавня цивілізація Східної Азії. Китай належить до найбільш прадавніх цивілізацій, яка увібрала у себе велику кількість держав та культур впродовж 6 тисяч років. Громадянська війна у Китаї по закінченнюДругої світової війни спричинила поділ цього регіону на дві держави, котрі продовжують вживати у своїй назві слово «Китай». Це — Китайська Народна республіка (КНР), яка володіє материковим Китаєм, та Республіка Китай, яка контролює острів Тайвань та прилеглі до нього острови.
Китай має довгу і майже неперервну цивілізаційну історію та одну з найстаріших і найскладніших систем письма. До 19 століття він був однією з найпередовіших світовихполітій і основним культурним центром Східної Азії. Китайський вплив на сусідні держави залишається істотним до сьогодні. Китай — батьківщина багатьох технічних винаходів, які змінили долю людства. Серед них — папір, компас, порох, друкарство.
Китай має величезний економічний потенціал. Темпи приросту промислової і сільськогосподарської продукції дуже високі. За обсягом ВНП країна займає друге місце в світі після США, а у кінці XX ст. вона перебувала на сьомому місці.
Развитие США первоночально тормозило разделение на Юг и Север. В стране шла гражданская война между фермерами и плантаторами. США начало развиваться быстрыми темпами после Гражданской войны (1861-1865), итогом которой стала отмена рабства, Америка стала единой — это и было главной причиной быстрого промышленного развития США, но до этого развитие США было медленным. Индустриализация— процесс перехода аграрной Европы в Европу промышленную имела революционный характер, поскольку сопровождалась радикальными изменениями в жизни людей и общества. Первой страной, которую перешла к современной промышленности стала Англия. Уже во второй половине 18 века она стала ведущей торговой и финансовой державой света. У 1850-1860 Великобритания достигла пика экономической мощи. После Великобритании следующей европейской страной стала Бельгия. Тут перевоплощения начались в 1820-1830. У Франции индустриальный переворот проходил медленнее. Развитие тяжёлой промышленности шло с отставанием. Интенсивнее экономика начала развиваться во второй половине 19 века. В Германии процесс индустриализации удерживался политической раздробленностью. В 1871 после объединения страна изменила положение в лучшую сторону. Бельгия, Германия, Франция и Швейцария догнали в своём развитии Великобританию в 1870 года. Однако не во всех странах индустриализация происходила быстрыми темпами. В Италии, Португалии, Испании, Австро-Венгрии, на Балканах и в России промышленность развивалась очень медленно. Эти страны все ещё в большинстве оставались аграрными.
На сьогодні дві держави використовують назву «Китай». Це Китайська Народна Республіка (КНР), яка контролює територію материкового Китаю, Гонконг та Макао, а також Республіка Китай, яка володіє островами Тайвань, Мацу і Кіньмень.
Китай, або Хін[1] (кит. традиц.: 中國; спрощ.: 中国; піньїнь: zhōngguó, чжунго, «центральна країна») — культурний регіон і стародавня цивілізація Східної Азії. Китай належить до найбільш прадавніх цивілізацій, яка увібрала у себе велику кількість держав та культур впродовж 6 тисяч років. Громадянська війна у Китаї по закінченнюДругої світової війни спричинила поділ цього регіону на дві держави, котрі продовжують вживати у своїй назві слово «Китай». Це — Китайська Народна республіка (КНР), яка володіє материковим Китаєм, та Республіка Китай, яка контролює острів Тайвань та прилеглі до нього острови.
Китай має довгу і майже неперервну цивілізаційну історію та одну з найстаріших і найскладніших систем письма. До 19 століття він був однією з найпередовіших світовихполітій і основним культурним центром Східної Азії. Китайський вплив на сусідні держави залишається істотним до сьогодні. Китай — батьківщина багатьох технічних винаходів, які змінили долю людства. Серед них — папір, компас, порох, друкарство.
Китай має величезний економічний потенціал. Темпи приросту промислової і сільськогосподарської продукції дуже високі. За обсягом ВНП країна займає друге місце в світі після США, а у кінці XX ст. вона перебувала на сьомому місці.
Развитие США первоночально тормозило разделение на Юг и Север. В стране шла гражданская война между фермерами и плантаторами. США начало развиваться быстрыми темпами после Гражданской войны (1861-1865), итогом которой стала отмена рабства, Америка стала единой — это и было главной причиной быстрого промышленного развития США, но до этого развитие США было медленным. Индустриализация— процесс перехода аграрной Европы в Европу промышленную имела революционный характер, поскольку сопровождалась радикальными изменениями в жизни людей и общества. Первой страной, которую перешла к современной промышленности стала Англия. Уже во второй половине 18 века она стала ведущей торговой и финансовой державой света. У 1850-1860 Великобритания достигла пика экономической мощи. После Великобритании следующей европейской страной стала Бельгия. Тут перевоплощения начались в 1820-1830. У Франции индустриальный переворот проходил медленнее. Развитие тяжёлой промышленности шло с отставанием. Интенсивнее экономика начала развиваться во второй половине 19 века. В Германии процесс индустриализации удерживался политической раздробленностью. В 1871 после объединения страна изменила положение в лучшую сторону. Бельгия, Германия, Франция и Швейцария догнали в своём развитии Великобританию в 1870 года. Однако не во всех странах индустриализация происходила быстрыми темпами. В Италии, Португалии, Испании, Австро-Венгрии, на Балканах и в России промышленность развивалась очень медленно. Эти страны все ещё в большинстве оставались аграрными.