Первобытно общинный строй — первая общественная формация, существовавшая многие десятки тысячелетий у всех народов на ранней ступени их развития. при первобытно общинном строе основой производственных отношений являлась общая собственность на средства производства. общей собственностью данного коллектива, орды, рода являлись орудия производства, земля. общей собственностью являлись также жилище, хозяйственный инвентарь и т. п. каждая первобытная группа людей кочевала, занимаясь собиранием съедобных растений и охотой. в пределах общей собственности на средства производства существовала и личная собственность на предметы обихода, одежду и т. п. при первобытно-общинном строе не было эксплуатации человека человеком, но было классов и государства. производство здесь велось при примитивных орудий коллективно, сообща, целыми . продукты также потреблялись сообща, делились поровну. производственные отношения первобытно-общинного строя возникли на основе низкого уровня развития производительных сил, примитивного состояния орудий производства, отсутствия общественного разделения труда. только работая сообща, первобытные люди могли добывать средства к жизни и обезопасить себя от нападения хищных зверей или соседних обществ. на осново образования первого крупного общественного разделения труда — отделения скотоводства от земледелия — производительные силы первобытного общества начинают развиваться значительно быстрее. с ростом их возникает и развивается обмен, появляется частная собственность, неравенство между отдельными членами общины. первое крупное общественное разделение труда, вызвавшее появление частной собственности на средства производства, породило рабство. возникновение рабства в ещё большей мере усилило неравенство и способствовало разложению первобытной общины. коллективное производство и уравнительное распределение продуктов из формы, способствующей развитию производительных сил, становятся их оковами. на высшей ступени первобытного общества происходит второе крупное общественное разделение труда: ремесло отделяется от земледелия, что способствует дальнейшему разрушению первобытно-общинного строя. в результате появляются богатые и бедные, появляется эксплуатация, классы, возникает государство. первобытно-общинный строй окончательно разрушается. на смену ему приходит классовое общество — рабовладельческий строй ( феодализм (
Відповідь:Другу половину XVI ст. англійці назвали Єлизаветинською епохою. Остання королева з династії Тюдорів зуміла лишити помітний слід в історії Англії.
Цікаво знати
Єлизавета I — як зазначалося вище, донька Генріха VIII та Анни Болейн — росла забутою батьком, який зрікся її після страти дружини. Вчителі виявили в неї неабиякі здібності. Єлизавета дістала глибокі знання з математики, класичних мов. Під час правління Марії Тюдор вона опинилась у в'язниці. Після смерті Марії парламент проголосив її королевою Англії. Її руки домагалися наймогутніші володарі Європи — французький принц Франсуа Анжуйський, іспанський король Філіпп II, московський цар Іван IV Грозний. Усім вона відмовила і заявила, що повінчалася з народом Англії, а всіх підданих вважає своїми дітьми.
Нова королева вміло лавірувала між давньою аристократією та новими дворянами, посилювала королівську владу, зберігаючи парламент і місцеве самоврядування. Все, що вона робила, виправдовувалося турботою про народ. Подейкували, що її символом був птах — пелікан, який, за легендою, годує пташенят м'ясом, вирваним із власних грудей. Такою вона вважала свою турботу про підданих. А водночас — видавала нові закони проти жебраків.
Єлизавета I сприяла розвиткові англійської торгівлі й торгового флоту, надавала привілеї торговельним компаніям, а надто Ост-Індській. Свідченням успішного розвитку торгівлі стало відкриття Лондонської біржі (місце, де здійснювалися різноманітні торговельні операції). Засновникові біржі банкіру Грехему вона навіть присвоїла рицарське звання.
Відповідь:Другу половину XVI ст. англійці назвали Єлизаветинською епохою. Остання королева з династії Тюдорів зуміла лишити помітний слід в історії Англії.
Цікаво знати
Єлизавета I — як зазначалося вище, донька Генріха VIII та Анни Болейн — росла забутою батьком, який зрікся її після страти дружини. Вчителі виявили в неї неабиякі здібності. Єлизавета дістала глибокі знання з математики, класичних мов. Під час правління Марії Тюдор вона опинилась у в'язниці. Після смерті Марії парламент проголосив її королевою Англії. Її руки домагалися наймогутніші володарі Європи — французький принц Франсуа Анжуйський, іспанський король Філіпп II, московський цар Іван IV Грозний. Усім вона відмовила і заявила, що повінчалася з народом Англії, а всіх підданих вважає своїми дітьми.
Нова королева вміло лавірувала між давньою аристократією та новими дворянами, посилювала королівську владу, зберігаючи парламент і місцеве самоврядування. Все, що вона робила, виправдовувалося турботою про народ. Подейкували, що її символом був птах — пелікан, який, за легендою, годує пташенят м'ясом, вирваним із власних грудей. Такою вона вважала свою турботу про підданих. А водночас — видавала нові закони проти жебраків.
Єлизавета I сприяла розвиткові англійської торгівлі й торгового флоту, надавала привілеї торговельним компаніям, а надто Ост-Індській. Свідченням успішного розвитку торгівлі стало відкриття Лондонської біржі (місце, де здійснювалися різноманітні торговельні операції). Засновникові біржі банкіру Грехему вона навіть присвоїла рицарське звання.
Пояснення: