Эпоха застоя - период в истории СССР, который в основном ассоциируется с правлением Брежнева, то есть с 1964 года и до 27 съезда КПСС в 1986 году. Период застоя в дальнейшем сменился «перестройкой».
Период характеризуется следующим:
консервацией политического режима (административно-управленческий аппарат почти не изменился).
Возрастание роли военной сферы (страна была в состоянии холодной войны с США, поэтому страна пыталась нарастить военную мощь).
Упадок аграрной промышленности и прекращение развития экономики (СССР получал основные средства от продажи нефти, города росли, а сельское хозяйство загнивало).
Социальная жизнь (благосостояние граждан улучшилось).
Какие изменения произошли в эти годы в экономическом, социальном, политическом развитии, во внешней политике?
Экономическая, социальная, политическая сферы познали стабильность. Экономика в это время прекрасно чувствовала себя на продаже дорогой нефти, что изменилось к концу 70х, поскольку без реформ экономика СССР стала отстающей. Также в социальной сфере теперь был 8часовой рабочий день, у граждан было право на ежегодный оплачиваемый отпуск, по инициативе администрации нельзя было кого-то уволить, у граждан появилось право на работу, на бесплатное общее и профессиональное образование, на бесплатное пользование детскими дошкольными учреждениями, на бесплатное медицинское обеспечение, на санитарно-курортное лечение, на бесплатное жилье и так далее.
Ві́кінги (від давньоскан. vikingr, «пірат»[1]) — у VIII—XI століттях воїни-мореплавці зі Скандинавії[1]. Справили значний вплив на хід європейської історії[1]. Займалися розбоєм і торгівлею в Європі, Західній Азії та Північній Африці. Протягом IX—XI століть колонізували значні регіони Європи[1]: Східну Англію, Нормандію, Ісландію, Фарерські та Шетландські острови, Сицилію, Русь тощо. Складалися, переважно, з данців, норвежців і шведів[1]. Первісно сповідували скандинавське язичництво[1]; протягом Х—ХІ століть навернулися до християнства. Через тогочасне перенаселення Скандинавії й відносну беззахисність сусідів здійснювали часті грабіжницькі рейди[1]. На морі й річках використовували довгі вітрильні човни дракари[1]. Нападали і плюндрували міста і поселення, розташовані в прибережній зоні[1]. Очолювалися ватажками-землевласниками або головами родів[1]. У вільний від походів час займалися землеробством[1] і торгівлею. Розвинули Дніпровський і Волзький торгові шляхи. Першими з європейців середньовіччя досягли Гренландії і Північної Америки[1]. Епос вікінгів зберігся у сагах. Період їхньої експансії у 793—1066 роках називають в історіографії епохою вікінгів. Також — нормани, дани, варанги, варяги.
Эпоха застоя - период в истории СССР, который в основном ассоциируется с правлением Брежнева, то есть с 1964 года и до 27 съезда КПСС в 1986 году. Период застоя в дальнейшем сменился «перестройкой».
Период характеризуется следующим:
консервацией политического режима (административно-управленческий аппарат почти не изменился).
Возрастание роли военной сферы (страна была в состоянии холодной войны с США, поэтому страна пыталась нарастить военную мощь).
Упадок аграрной промышленности и прекращение развития экономики (СССР получал основные средства от продажи нефти, города росли, а сельское хозяйство загнивало).
Социальная жизнь (благосостояние граждан улучшилось).
Какие изменения произошли в эти годы в экономическом, социальном, политическом развитии, во внешней политике?Экономическая, социальная, политическая сферы познали стабильность. Экономика в это время прекрасно чувствовала себя на продаже дорогой нефти, что изменилось к концу 70х, поскольку без реформ экономика СССР стала отстающей. Также в социальной сфере теперь был 8часовой рабочий день, у граждан было право на ежегодный оплачиваемый отпуск, по инициативе администрации нельзя было кого-то уволить, у граждан появилось право на работу, на бесплатное общее и профессиональное образование, на бесплатное пользование детскими дошкольными учреждениями, на бесплатное медицинское обеспечение, на санитарно-курортное лечение, на бесплатное жилье и так далее.
Ві́кінги (від давньоскан. vikingr, «пірат»[1]) — у VIII—XI століттях воїни-мореплавці зі Скандинавії[1]. Справили значний вплив на хід європейської історії[1]. Займалися розбоєм і торгівлею в Європі, Західній Азії та Північній Африці. Протягом IX—XI століть колонізували значні регіони Європи[1]: Східну Англію, Нормандію, Ісландію, Фарерські та Шетландські острови, Сицилію, Русь тощо. Складалися, переважно, з данців, норвежців і шведів[1]. Первісно сповідували скандинавське язичництво[1]; протягом Х—ХІ століть навернулися до християнства. Через тогочасне перенаселення Скандинавії й відносну беззахисність сусідів здійснювали часті грабіжницькі рейди[1]. На морі й річках використовували довгі вітрильні човни дракари[1]. Нападали і плюндрували міста і поселення, розташовані в прибережній зоні[1]. Очолювалися ватажками-землевласниками або головами родів[1]. У вільний від походів час займалися землеробством[1] і торгівлею. Розвинули Дніпровський і Волзький торгові шляхи. Першими з європейців середньовіччя досягли Гренландії і Північної Америки[1]. Епос вікінгів зберігся у сагах. Період їхньої експансії у 793—1066 роках називають в історіографії епохою вікінгів. Також — нормани, дани, варанги, варяги.
Объяснение: