Оп Тема 28. Урок узагальнення на тему Опишіть наслідки наукових відкриттів і використання технічних новиноку в Європейському суспільстві. Як змінюється свідомість середньовічної людини? Заповніть таблицю «Католицька і православна церкви». Католицька і православна церкви Спільні риси Риси відмінності 3. Охарактеризуйте вплив церкви на життя середньовічних жителів. ... .. Установіть відповідність між історичними діячами і їх характеристиками (у ві- конечках проставте цифри). DA) П'єр Абеляр. 1. Механік, винахідник книгодрукування. STREPOCHI . ОБ) Данте Аліг'єрі. 2. Учений-натураліст, дослідник навколишнього світу. ОВ) Роджер Бекон. 3. Богослов, представник середньовічного вільнодумства. Ог) Йоганн Гутенберг. 4. Поет, творець італійської літературної мови. 5. Установіть відповідність між термінами і поняттями та їх визначеннями (у ві- конечках проставте цифри). ОА) Університет. 1. Система ідей і поглядів на людину як на найбільшу соціальну цінність. ОБ) Анафема. 2. Об'єднання викладачів, студентів, задіяних у справі навчання наук. OB) Гуманізм. 3. Церковний суд для боротьби з єретиками. ОГ) Інквізиція. 4. Церковне прокляття. Неоо 6. Підпишіть історичні пам'ятки, зображені на ілюстраціях. TO .بببببهاب от оқ ее 7. Розташуйте події у хронологічній послідовності (у віконечках проставте цифри). OВідкриття Болонського університету. | Розкол християнської церкви. ЦВинайдення книгодрукування. ОПочаток доби Відродження. 31 Розділ IV. МАТЕРІАЛЬНИЙ І ДУХОВНИЙ СВІТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
Причини: з боку Російської імперії головною причиною війни стала суперечність між розвитком промислово-капіталістичних відносин у державі та російським кріпосницьким господарством. Франції та Британії не сподобалось те, що Російський торговий капітал заволодів османськими та перським ринками та почав просуватися до Середньої Азії, Емірату Афганістан у напрямку Індії. Проте основною причиною було Безпосереднім приводом для війни стало захоплення російськими військами Молдовського князівства та Волощини, з метою заволодіти торгівлею збіжжям дунайських країн.
Наслідки: Паризький мир(він позбавив Росію права мати військовий флот на Чорному морі, а також фортеці й прибережні арсенали, російського імператора позбавили покровительства над християнами Османської імперії, замінивши колективним патронатом усіх великих держав, еміграція кримських татар до Османської імперії
1)Население Киевской Руси было одним из самых больших в Европе. В её главных городах – Киеве, Новгороде – проживало несколько десятков тысяч человек. Это и по современным меркам не маленькие городки, а, учитывая одноэтажность построек, и площадь эти города занимали не маленькую. Городское население играло важнейшую роль в политической жизни страны – все свободные мужчины участвовали в вече. Политическая жизнь в государстве гораздо меньше затрагивала сельское население, однако у крестьян, остававшихся свободными, дольше, чем у горожан, было выборное самоуправление. Историки выделяют группы населения Киевской Руси по «Русской правде». Согласно этому закону основное население Руси составляли свободные крестьяне, называемые «людинами». С течением времени всё больше людей становилось смердами – ещё одной группой населения Руси, к которой относились зависимые от князя крестьяне. Смерд, как и обычный человек, в результате пленения, долгов и т.д. мог стать челядью (более позднее название – холоп). Холопы по сути своей являлись рабами и были полностью бесправными. В XII веке появились закупы – неполные рабы, которые могли выкупить себя из рабства. Считается, что рабов-холопов на Руси было всё же не так много, однако вполне вероятно, что работорговля процветала в отношениях с Византией. «Русская правда» выделяет также рядовичей и изгоев. Первые находились где-то на уровне холопа, а вторые – в состоянии неопределённости (получившие свободу холопы, изгнанные из общины людины и т.д.). Существенную группу населения Руси составляли ремесленники. К XII веку насчитывалось более 60 специальностей. Русь экспортировала не только сырьё, но и ткани, оружие и другие ремесленные изделия. Городскими жителями были и купцы. В те времена междугородняя и международная торговля подразумевала хорошую воинскую подготовку. Изначально хорошими воинами были и дружинники. Однако с развитием государственного аппарата они постепенно меняли квалификацию, становясь чиновниками. Тем не менее, боевая подготовка была нужна дружинникам, несмотря на бюрократическую работу. Из дружины выделились бояре – наиболее приближённые к князю и богатые дружинники. К концу существования Киевской Руси бояре стали во многом не зависимыми вассалами; устройство их владений в целом повторяло государственное устройство (своя земля, своя дружина, свои холопы и т.д.).
ответ
Причини: з боку Російської імперії головною причиною війни стала суперечність між розвитком промислово-капіталістичних відносин у державі та російським кріпосницьким господарством. Франції та Британії не сподобалось те, що Російський торговий капітал заволодів османськими та перським ринками та почав просуватися до Середньої Азії, Емірату Афганістан у напрямку Індії. Проте основною причиною було Безпосереднім приводом для війни стало захоплення російськими військами Молдовського князівства та Волощини, з метою заволодіти торгівлею збіжжям дунайських країн.
Наслідки: Паризький мир(він позбавив Росію права мати військовий флот на Чорному морі, а також фортеці й прибережні арсенали, російського імператора позбавили покровительства над християнами Османської імперії, замінивши колективним патронатом усіх великих держав, еміграція кримських татар до Османської імперії
Объяснение:
1)Население Киевской Руси было одним из самых больших в Европе. В её главных городах – Киеве, Новгороде – проживало несколько десятков тысяч человек. Это и по современным меркам не маленькие городки, а, учитывая одноэтажность построек, и площадь эти города занимали не маленькую. Городское население играло важнейшую роль в политической жизни страны – все свободные мужчины участвовали в вече. Политическая жизнь в государстве гораздо меньше затрагивала сельское население, однако у крестьян, остававшихся свободными, дольше, чем у горожан, было выборное самоуправление. Историки выделяют группы населения Киевской Руси по «Русской правде». Согласно этому закону основное население Руси составляли свободные крестьяне, называемые «людинами». С течением времени всё больше людей становилось смердами – ещё одной группой населения Руси, к которой относились зависимые от князя крестьяне. Смерд, как и обычный человек, в результате пленения, долгов и т.д. мог стать челядью (более позднее название – холоп). Холопы по сути своей являлись рабами и были полностью бесправными. В XII веке появились закупы – неполные рабы, которые могли выкупить себя из рабства. Считается, что рабов-холопов на Руси было всё же не так много, однако вполне вероятно, что работорговля процветала в отношениях с Византией. «Русская правда» выделяет также рядовичей и изгоев. Первые находились где-то на уровне холопа, а вторые – в состоянии неопределённости (получившие свободу холопы, изгнанные из общины людины и т.д.). Существенную группу населения Руси составляли ремесленники. К XII веку насчитывалось более 60 специальностей. Русь экспортировала не только сырьё, но и ткани, оружие и другие ремесленные изделия. Городскими жителями были и купцы. В те времена междугородняя и международная торговля подразумевала хорошую воинскую подготовку. Изначально хорошими воинами были и дружинники. Однако с развитием государственного аппарата они постепенно меняли квалификацию, становясь чиновниками. Тем не менее, боевая подготовка была нужна дружинникам, несмотря на бюрократическую работу. Из дружины выделились бояре – наиболее приближённые к князю и богатые дружинники. К концу существования Киевской Руси бояре стали во многом не зависимыми вассалами; устройство их владений в целом повторяло государственное устройство (своя земля, своя дружина, свои холопы и т.д.).