1. Їх пов'язує те, що вони були спрямовані на вилучення ( одержання) якомога більшої кількості зерна і інших сільськогосподарських товарів. Усе це спрямовувалось на те, щоб покращити фінансове становище СРСР, виконати п'ятирічки. Індустріалізація передбачала розвиток промисловості, з метою отримання більшої кількості ресурсів. Колективізація передбачала вилучення максимальної кількості зерна у селян, для отримання грошових ресурсів. А голодомор був наслідком такої активної боротьби за гроші.
4. Найважливіша різниця була в тому, що продрозкладка змінилась продподатком. Селни мали хоча б якийсь шанс на прибуток. вони могли отримати гроші за залишки продовольства після сплати продподатку. так і з'явились непмани.
XVIII столетие стало периодом необычайно интенсивного развития страны в культурном плане, потому что в это время Россия открывала для себя многие достижения западноевропейской культуры, накопленные там на протяжении многих столетий, начиная с эпохи Возрождения. В XVIII в. отечественная школа в литературе, театральном, музыкальном, архитектурном и изобразительном искусстве развивалась, подчиняясь общим закономерностям европейской культуры, готовя взлет национальной культуры, произошедший в XIX в. и тому, что русская культура стала неотъемлемой составной частью мировой культуры.
1. Їх пов'язує те, що вони були спрямовані на вилучення ( одержання) якомога більшої кількості зерна і інших сільськогосподарських товарів. Усе це спрямовувалось на те, щоб покращити фінансове становище СРСР, виконати п'ятирічки. Індустріалізація передбачала розвиток промисловості, з метою отримання більшої кількості ресурсів. Колективізація передбачала вилучення максимальної кількості зерна у селян, для отримання грошових ресурсів. А голодомор був наслідком такої активної боротьби за гроші.
4. Найважливіша різниця була в тому, що продрозкладка змінилась продподатком. Селни мали хоча б якийсь шанс на прибуток. вони могли отримати гроші за залишки продовольства після сплати продподатку. так і з'явились непмани.
XVIII столетие стало периодом необычайно интенсивного развития страны в культурном плане, потому что в это время Россия открывала для себя многие достижения западноевропейской культуры, накопленные там на протяжении многих столетий, начиная с эпохи Возрождения. В XVIII в. отечественная школа в литературе, театральном, музыкальном, архитектурном и изобразительном искусстве развивалась, подчиняясь общим закономерностям европейской культуры, готовя взлет национальной культуры, произошедший в XIX в. и тому, что русская культура стала неотъемлемой составной частью мировой культуры.