Визрівання передумов скасування кріпацтва. Скасування кріпацтва в Західній та Східній Україні. Економічний розвиток у пореформений період
Наприкінці ХVІIІ ст., після поділу Польщі, більша частина українських земель увійшла до складу Російської імперії. Східна Україна тих часів поділялася на такі частини: Лівобережжя (Чернігівська і Полтавська губернії), Правобережжя (Київська, Подільська і Волинська губернії), Слобожанщина (Харківська губернія) та Новоросія (південна, або степова, частина, Катеринославська, Херсонська та Таврійська губернії). Кожна з цих частин мала свої особливості в розвитку економіки. Так, на Лівобережжі та Слобожанщині переважали дрібні та середні поміщицькі господарства, які використовували працю кріпаків, що гальмувало розвиток капіталізму. На Правобережжі та в Степовій Україні переважали великі латифундії; ця обставина сприяла розвитку капіталістичних відносин. Особливо це стосується Степової України, де був найнижчий процент кріпаків. Перед реформою 1861 p. він становив у Правобережній Україні, де кріпацтво існувало з давніх часів, 58% загальної кількості населення, в Лівобережжі — 35%, у Південній Україні — 25%; пересічно по всій Україні 40% населення становили покріпачені селяни. Найменше їх було в Таврійській губернії — 6%.
У першій половині XIX ст. тривав процес розкладу пануючих феодально-кріпосницьких відносин і розвитку капіталістичних відносин. Розвивалася промисловість, зростала кількість міст і міського населення, розвивався внутрішній ринок, розширювалися зв’язки із зовнішнім ринком — усе це збільшувало попит на товарну сільськогосподарську продукцію. Поміщики дедалі більше втягувалися в товарно-грошові відносини: вони збільшують посівні площі, знеземлюють селян, розширюють урочну систему, купують свій більш досконалий сільськогосподарський реманент. Деякі поміщики намагалися раціоналізувати своє господарство: переймали досвід передових господарств, запровадили досягнення агрономії і агротехніки, переходили до багатопілля, застосовували найману робочу силу. Проте більшість їхніх спроб закінчувалася невдало.
Намагаючись підвищити прибутковість господарств, поміщики розширювали посіви технічних культур: коноплі, тютюну, льону. З 20-х років ХІХ ст. починають культивувати посіви цукрових буряків. Це було дуже вигідно: десятина землі, засіяна цукровими буряками, давала прибуток у чотири рази більший, ніж десятина пшениці.
У поміщицьких маєтках розводили коней, велику рогату худобу, овець. Особливу увагу приділяли вирощуванню тонкорунних овець. У 1850 р. в Україні налічувалося близько 10 млн голів овець, з них майже половина тонкорунних.
Збільшувало прибутки поміщиків і промислове підприємництво. В маєтках будувались гуральні. Горілку продавали на місці і вивозили. Поміщики відкривали власні шинки, деякі з них мали до 20 шинків і більше. З 20-х років ХІХ ст. поміщики почали будувати цукрові заводи. Проте і в цукроваріння, і в суконну промисловість почав пробиватися купецький капітал.
Конечно же, мой выбор достаточно необычен, поскольку сейчас многие хотят поступить на психолога или юриста, но для меня эти профессии не являются привлекательными. Существует много причин, почему мне нравится именно такая специальность, как экономист. В первую очередь, она очень престижна. Кстати, об экономике мне стало известно еще в начальной школе, а после в 5 классе. Мне уже тогда очень нравилось решать задачи и это у меня отлично получалось. Так, с того времени я и начал увлекаться экономикой.
К тому же эта профессия тесно переплетается с такими направлениями, как промышленность, сельское хозяйство, транспорт, а также торговля. Поэтому в будущем я смогу найти себе достойную работу.
Всем известно, что такая специальность, как экономист еще является и одной из самых востребованных и высокооплачиваемых. Однако для начала нужно получить высшее образование. Ведь времена, когда можно было строить успешную карьеру, имея при этом лишь среднее образование, уже давно Поэтому обязательно следует закончить ВУЗ. Кстати, сейчас практически во всех высших заведениях открыт данный факультет, по той причине, что это специальность пользуется большим спросом.
Но в тоже время, какую бы профессию я ни решил освоить, в любом случае очень важно заниматься самообразованием. Уже сейчас я стараюсь читать необходимую литературу, которая мне понять все тонкости экономики. Благодаря этому такая востребованная и престижная профессия мне нравится еще больше. В будущем надеюсь посетить различные тренинги и семинары, которые мне тоже во многом
Я считаю, что при выборе будущей специальности очень важно руководствоваться именно своей мечтой. Ведь только в этом случае удастся сделать правильный выбор и в будущем не придется жалеть или переучиваться. Я уже определился и считаю, что экономика – это профессия всей моей жизни, поэтому надеюсь, что когда у меня получится ее освоить, то я добьюсь карьерного роста, поскольку мой выбор был сделан сердцем.
Визрівання передумов скасування кріпацтва. Скасування кріпацтва в Західній та Східній Україні. Економічний розвиток у пореформений період
Наприкінці ХVІIІ ст., після поділу Польщі, більша частина українських земель увійшла до складу Російської імперії. Східна Україна тих часів поділялася на такі частини: Лівобережжя (Чернігівська і Полтавська губернії), Правобережжя (Київська, Подільська і Волинська губернії), Слобожанщина (Харківська губернія) та Новоросія (південна, або степова, частина, Катеринославська, Херсонська та Таврійська губернії). Кожна з цих частин мала свої особливості в розвитку економіки. Так, на Лівобережжі та Слобожанщині переважали дрібні та середні поміщицькі господарства, які використовували працю кріпаків, що гальмувало розвиток капіталізму. На Правобережжі та в Степовій Україні переважали великі латифундії; ця обставина сприяла розвитку капіталістичних відносин. Особливо це стосується Степової України, де був найнижчий процент кріпаків. Перед реформою 1861 p. він становив у Правобережній Україні, де кріпацтво існувало з давніх часів, 58% загальної кількості населення, в Лівобережжі — 35%, у Південній Україні — 25%; пересічно по всій Україні 40% населення становили покріпачені селяни. Найменше їх було в Таврійській губернії — 6%.
У першій половині XIX ст. тривав процес розкладу пануючих феодально-кріпосницьких відносин і розвитку капіталістичних відносин. Розвивалася промисловість, зростала кількість міст і міського населення, розвивався внутрішній ринок, розширювалися зв’язки із зовнішнім ринком — усе це збільшувало попит на товарну сільськогосподарську продукцію. Поміщики дедалі більше втягувалися в товарно-грошові відносини: вони збільшують посівні площі, знеземлюють селян, розширюють урочну систему, купують свій більш досконалий сільськогосподарський реманент. Деякі поміщики намагалися раціоналізувати своє господарство: переймали досвід передових господарств, запровадили досягнення агрономії і агротехніки, переходили до багатопілля, застосовували найману робочу силу. Проте більшість їхніх спроб закінчувалася невдало.
Намагаючись підвищити прибутковість господарств, поміщики розширювали посіви технічних культур: коноплі, тютюну, льону. З 20-х років ХІХ ст. починають культивувати посіви цукрових буряків. Це було дуже вигідно: десятина землі, засіяна цукровими буряками, давала прибуток у чотири рази більший, ніж десятина пшениці.
У поміщицьких маєтках розводили коней, велику рогату худобу, овець. Особливу увагу приділяли вирощуванню тонкорунних овець. У 1850 р. в Україні налічувалося близько 10 млн голів овець, з них майже половина тонкорунних.
Збільшувало прибутки поміщиків і промислове підприємництво. В маєтках будувались гуральні. Горілку продавали на місці і вивозили. Поміщики відкривали власні шинки, деякі з них мали до 20 шинків і більше. З 20-х років ХІХ ст. поміщики почали будувати цукрові заводи. Проте і в цукроваріння, і в суконну промисловість почав пробиватися купецький капітал.
Объяснение:
Конечно же, мой выбор достаточно необычен, поскольку сейчас многие хотят поступить на психолога или юриста, но для меня эти профессии не являются привлекательными. Существует много причин, почему мне нравится именно такая специальность, как экономист. В первую очередь, она очень престижна. Кстати, об экономике мне стало известно еще в начальной школе, а после в 5 классе. Мне уже тогда очень нравилось решать задачи и это у меня отлично получалось. Так, с того времени я и начал увлекаться экономикой.
К тому же эта профессия тесно переплетается с такими направлениями, как промышленность, сельское хозяйство, транспорт, а также торговля. Поэтому в будущем я смогу найти себе достойную работу.
Всем известно, что такая специальность, как экономист еще является и одной из самых востребованных и высокооплачиваемых. Однако для начала нужно получить высшее образование. Ведь времена, когда можно было строить успешную карьеру, имея при этом лишь среднее образование, уже давно Поэтому обязательно следует закончить ВУЗ. Кстати, сейчас практически во всех высших заведениях открыт данный факультет, по той причине, что это специальность пользуется большим спросом.
Но в тоже время, какую бы профессию я ни решил освоить, в любом случае очень важно заниматься самообразованием. Уже сейчас я стараюсь читать необходимую литературу, которая мне понять все тонкости экономики. Благодаря этому такая востребованная и престижная профессия мне нравится еще больше. В будущем надеюсь посетить различные тренинги и семинары, которые мне тоже во многом
Я считаю, что при выборе будущей специальности очень важно руководствоваться именно своей мечтой. Ведь только в этом случае удастся сделать правильный выбор и в будущем не придется жалеть или переучиваться. Я уже определился и считаю, что экономика – это профессия всей моей жизни, поэтому надеюсь, что когда у меня получится ее освоить, то я добьюсь карьерного роста, поскольку мой выбор был сделан сердцем.