Актуальність. 700-річчя османської державності (1299-1999) - подія, зазначена ООН і по-різному зустрінутий громадськістю та вченими різних країн. Залишимо осторонь гострі політичні оцінки і ретроспекції тенденційного характеру, які в надлишку з'явилися в зв'язку з цим - умовної - датою. Європа ще не охолола від Хрестових походів, як зі Сходу потягнуло обпалюючим жаром нових воєн. Спочатку біля кордонів втомленою Візантії, а потім і далі - на курних дорогах Балкан, протоптаних хрестоносцями, з'явилися мовчазні смагляві вершники. У другій половині XIII - на початку XIV ст. на півострові Мала Азія, або інакше в Анатолії, почала складатися нова держава - Османська імперія. Її становлення, як вся специфіка цивілізаційного типу, була безпосередньо пов'язана з військово-міграційними процесами. Суть справи в тому, що друга (після сельджуків) хвиля переселення тюркського етносу в Малу Азію з далеких в Центральної Азії була ініційована потужним тиском татаро-монгольського
Відповідь:
Актуальність. 700-річчя османської державності (1299-1999) - подія, зазначена ООН і по-різному зустрінутий громадськістю та вченими різних країн. Залишимо осторонь гострі політичні оцінки і ретроспекції тенденційного характеру, які в надлишку з'явилися в зв'язку з цим - умовної - датою. Європа ще не охолола від Хрестових походів, як зі Сходу потягнуло обпалюючим жаром нових воєн. Спочатку біля кордонів втомленою Візантії, а потім і далі - на курних дорогах Балкан, протоптаних хрестоносцями, з'явилися мовчазні смагляві вершники. У другій половині XIII - на початку XIV ст. на півострові Мала Азія, або інакше в Анатолії, почала складатися нова держава - Османська імперія. Її становлення, як вся специфіка цивілізаційного типу, була безпосередньо пов'язана з військово-міграційними процесами. Суть справи в тому, що друга (після сельджуків) хвиля переселення тюркського етносу в Малу Азію з далеких в Центральної Азії була ініційована потужним тиском татаро-монгольського
Детальніше - на -
Пояснення:
Объяснение:
У монографії досліджуються витоки московської концепції Переяславської Ради 1654 року. Зроблена спроба вписати генезу вказаної
концепції в контекст експансіоністських стратегій Московії XIV -
першої половини XVII, які у свою чергу розглядаються на тлі східноєвропейських аналогів. При цьому відфільтровується образ Московії
в світобаченні українського козацтва в XVI - середині XVII ст., з’ясовуються особливості московської політики Богдана Хмельницького
1648-1653 років.
Для науковців, викладачів вузів, студентів, усіх, хто цікавиться