Юна Єлизавета виділялася з своїх ровесниць (сестер, кузін та інших ровесниць) вкрай миловидної зовнішністю: струнка, білява, з кирпатим носиком, вона вважалася красунею, хоча їй самій дуже не подобався її ніс. Вона постійно стежила за своєю зовнішністю і приділяла їй більше уваги, чим освіти (на жаль, у зрілому віці вона набула не один десяток зайвих кілограмів навіть за мірками того часу). У вченні її приваблював лише французьку мову, і взагалі все, що було пов’язано з Францією, а також Італією та Іспанією. Зовні вона була непостійна, легковажна, весела, непостійна, дружелюбна, коротше кажучи, «типова блондинка» того часу. Однак насправді Єлизавета мала проникливим розумом, який компенсував деякі прогалини в освіті – це вона пішла до свого діда – Олексія Михайловича Тишайшего.