Основним змістомзмін, що відбувалися в культурному розвитку цього періоду, булостановлення модерної української культури. Цей процес значною міроюспіввідносився з українським національним відродженням. Суттєвийвплив на розвиток культури мало перебування українських земель підвладою Австрійської та Російської імперій. На її розвитку негативно позначалися відсутність власної державності, національне гноблення, імперські кордони, що роз’єднували єдину етнічну українську територію. У Наддніпрянщині національно-культурна політика Російської ім-перії стосовно українців поєднувала заходи їхньої русифікації та куль-турної асиміляції, які здійснювалися жорстокими адміністративнимизасобами. Наддніпрянська Україна під російською владою перетворю-валася на одну з пересічних провінцій імперії. Унаслідок цього чималоталановитих українців через відсутність умов реалізувати себе на Батьківщині змушені були шукати кращих можливостей в імперських столицях. Тому багато досягнень тогочасних українських культурних діячів зараховували до російської культури.
Середина 18 века. Велико влияние Запада. Все направления в культуре приходят оттуда ( барокко, рококо, классицизм, сентиментализм), но имеют русские черты ( в литературе, в частности, авторы обращают внимание на русский быт и особенности характера изображаемого). Русская культура уже тесно не связана с религией, имеет светский характер, имеет черты Ренессанса, Просвещения. Россия за полвека в культуре путь, равный двум столетиям ( на Западе). Оценка сего явления была разная. Славянофилы считали, что русские не сохранили самобытность,западники полагали,что опыт, " сын ошибок трудных", рождал гениев на национальной почве.Ломоносов , Тредиаковский,Сумароков, Дашкова, Крылов, Карамзин, Фонвизин , Радищев - вот те немногие имена, которые определяли развитие русской культуры 18 века. Наряду с формированием национальной культуры сам процесс "собирания" знаний становится частью науки, складывается как русский литературный язык, так и литература, печатных изданий и потребность в них резко возрастает. Литература начинает определять направление мысли , формировать характеры.
У Наддніпрянщині національно-культурна політика Російської ім-перії стосовно українців поєднувала заходи їхньої русифікації та куль-турної асиміляції, які здійснювалися жорстокими адміністративнимизасобами. Наддніпрянська Україна під російською владою перетворю-валася на одну з пересічних провінцій імперії. Унаслідок цього чималоталановитих українців через відсутність умов реалізувати себе на Батьківщині змушені були шукати кращих можливостей в імперських столицях. Тому багато досягнень тогочасних українських культурних діячів зараховували до російської культури.
Россия за полвека в культуре путь, равный двум столетиям ( на Западе). Оценка сего явления была разная. Славянофилы считали, что русские не сохранили самобытность,западники полагали,что опыт, " сын ошибок трудных", рождал гениев на национальной почве.Ломоносов , Тредиаковский,Сумароков, Дашкова, Крылов, Карамзин, Фонвизин , Радищев - вот те немногие имена, которые определяли развитие русской культуры 18 века. Наряду с формированием национальной культуры сам процесс "собирания" знаний становится частью науки, складывается как русский литературный язык, так и литература, печатных изданий и потребность в них резко возрастает. Литература начинает определять направление мысли , формировать характеры.