В раннем и более позднем времени в развитии России монашество играет большую роль и имеет два направления. Первое направление — экономическое, второе — духовно-просветительское. Экономическое, в свою очередь, имеет несколько функций. Освоение огромных пространств севера и востока России. Монахи-пустынножители, уходя от мирской суеты в глухие места, приходили и обживали неизведанный край. В 1552 году молодой царь Иван IV предпринимает решительный военный пеший поход на Казань. Путь его главных сил пролегал не как обычно по Волге, а через нынешний Арзамас. Одной из главных причин именно пешего похода государя было распространение христианства на этих землях. В обозе войска везли множество икон, церковной утвари, вплоть до отдельных частей иконостаса — царских врат. По пути в один день строились церкви-обыденки (храм, который начинали строить с рассветом и заканчивали работу службой в нем вечером — возводили в один день.) , закладывались крепости (Арзамас) , основывались монастыри (Троицкий монастырь на реке Пьяне) . В 1552 году было покорено Казанское ханство, а в 1556 году Астраханское. После этого в Нижегородском крае в молодом городе Арзамасе в 1556 году был основан Преображенский монастырь, который в свою очередь стал прародителем многих обителей на юге края и был миссионерским центром по распространению христианства среди мордовских племен. Функция опеки и призрения больных, бедных, сирот была одной из основных в монастырском движении. Возле монастырей были устроены богадельни, гостиницы и больницы. Духовно-просветительское значение монастырей: 1.Кирилл и Мефодий — святые христианского мира, монахи-просветители, составители русского алфавита. Это они в монастырской келье разработали надежный общения и передачи мысли, упростив трудный для понимания и письма старославянский алфавит. 2.В монастырских кельях же с начала XII века иноки стали записывать происходящие и события. На чтение и списывание книг монахи смотрели как на богоугодное дело. Первое время в монастырях занимались главным образом переводами с греческого языка и перепиской с болгарских переводов. Оригинальными русскими произведениями являются, в основном, проповеди и поучения, встречаются сказания в повествовательном духе. При монастырях рано стали заводиться библиотеки. 3.Школьное образование также возникло в стенах обители. Первыми учителями были монахи. При Андреевском женском монастыре в Киеве княжна Янка Всеволодовна завела училище для обучения грамоте девиц. 4.Изначально монашество как таковое было призвано показывать образцы нравственности и благочестия для окружающих и нести эти основы в жизнь. Однако между задуманным и исполненным иногда бывает разница. И не всегда монашеское движение, особенно на ранних стадиях своего развития, служило примером для подражания. Еще Феодосии Печерский в своих поучениях обличал иноков в лености к богослужению, в несоблюдении правил воздержания, в недовольстве одеждой и пищей, в ропоте на игумена за то, что он на монастырские средства содержал сирот и неимущих. Существование рядом мужских и женских, а также мужеско-женских монастырей отрицательно сказывалось на моральном облике и целомудрии монашествующих.
В Західній Україні побутували карикатури, що висміювали недоліки більшовицької політики, бо цей регіон був історично пов'язаний зі Західною культурою та європейськими цінностями, і насильне наступання комуністичного режиму порушувало багатовікові традиції та самобутність. По-друге, український націоналізм був сильним у Західній Україні, тому карикатури були вираження протесту та сатиричного коментаря щодо політики радянського уряду.
Однак, у Союзі Радянських Соціалістичних Республік (СРСР) такі карикатури не могли поширюватися відкрито. Більшовицький режим контролював засоби масової інформації та культурний простір, і будь-яке критичне відображення його політики було пригнічуване. Карикатури про життя західних українців, які могли публікувати більшовики, зазвичай пропагували ідеї про вигоди та успіхи радянського соціалізму, зображуючи їх як щасливих та задоволених громадян.
Таким чином, в Західній Україні карикатури відображали критику більшовицької політики та виражали національний протест, тоді як в УРСР вони були пригнічені, а публікації карикатур просували радянську ідеологію та контрольовану версію подій
Объяснение:
В Західній Україні побутували карикатури, що висміювали недоліки більшовицької політики, бо цей регіон був історично пов'язаний зі Західною культурою та європейськими цінностями, і насильне наступання комуністичного режиму порушувало багатовікові традиції та самобутність. По-друге, український націоналізм був сильним у Західній Україні, тому карикатури були вираження протесту та сатиричного коментаря щодо політики радянського уряду.
Однак, у Союзі Радянських Соціалістичних Республік (СРСР) такі карикатури не могли поширюватися відкрито. Більшовицький режим контролював засоби масової інформації та культурний простір, і будь-яке критичне відображення його політики було пригнічуване. Карикатури про життя західних українців, які могли публікувати більшовики, зазвичай пропагували ідеї про вигоди та успіхи радянського соціалізму, зображуючи їх як щасливих та задоволених громадян.
Таким чином, в Західній Україні карикатури відображали критику більшовицької політики та виражали національний протест, тоді як в УРСР вони були пригнічені, а публікації карикатур просували радянську ідеологію та контрольовану версію подій