Польське королівство здавна намагалося підпорядкувати собі Велике Князівство Литовське. Проте реальні передумови для об'єднання двох держав сформувалися лише в середині XVI ст. У цей час наростаюча криза литовської держави сягнула критичної межі, коли вона опинилась перед загрозою воєнної катастрофи внаслідок поразки в Ливонській війні (1558–1583 pp.) від Московської держави. Передумови Люблінської унії:
• Глибока криза Великого Князівства Литовського, зумовлена поразками в московсько-литовських війнах XVI ст., особливо в Ливонський. Це штовхало правлячі кола Литви на пошук реального союзника.
• Польща прагнула скористатися послабленням Литви для реалізації давніх планів експансії на Схід, до якої штовхала шляхта, що сподівалася здобути нові землі та маєтки.
• Українська сторона сподівалась, що об'єднана держава зможе налагодити ефективну оборону проти татарських нападів, а також припиняться наїзди польської шляхти на маєтки української в прикордонних областях.
• Литовські магнати, прихильники незалежності, втрачають свій вплив. Дрібна і середня шляхта сподівається, що в результаті унії вона отримає нові привілеї, якими користується польська шляхта.
• Польські магнати і шляхта, що були втягнуті в товарно-грошові відносини, сподівалися здобути нові землі та залежних селян, які б давали ще більше товарного хліба, що експортувався на захід.
• Українські князі підтримували унію за умови збереження православ'я і місцевих звичаїв. Українська православна шляхта сподівалася на нові привілеї, якими користувалася польська
Это действительно так. И достижения прикладного искусства казахского народа это доказывают. Прикладное искусство стало наследием материальной и духовной культуры еще древних племен, обитавших в Великой степи. И оно развивалось по мере развития кочевого образа жизни казахского общества, а также социально-экономического положения, самосознания народа и исторического процесса.
И прикладное искусство казахов тесно сосуществовало, взаимодействовало с бытом и образом жизни. В связи с тем, что казахи были кочевым народом, они обрабатывали дерево, кожу, кости, камень, занимались ювелирными делами, кузнечным делом, обработкой ткани и шерсти, ковроделием и так далее. И, например, никто не занимался земледелием, а только скотоводством, и то кочевым.
Какие-то ремесла требовали большей физической силы и становились исключительно мужскими, а какие-то - исключительно женскими.
Так или иначе благодаря прикладному искусству казахского народа мир знает о черпаках, сделанных из корней дерева, которые казахи использовали для кумыса, а также о подносах с драгоценными камнями, стеклянной посуде, домбрах, кобызах и других музыкальных инструментах, а также о коврах, юртах, сундуках, и прочем.
Резюмируя стоит сказать о том, что искусство создавалось в труде человека, в его быте. И генезис прикладного искусства казахского народа это доказывает.
Польське королівство здавна намагалося підпорядкувати собі Велике Князівство Литовське. Проте реальні передумови для об'єднання двох держав сформувалися лише в середині XVI ст. У цей час наростаюча криза литовської держави сягнула критичної межі, коли вона опинилась перед загрозою воєнної катастрофи внаслідок поразки в Ливонській війні (1558–1583 pp.) від Московської держави. Передумови Люблінської унії:
• Глибока криза Великого Князівства Литовського, зумовлена поразками в московсько-литовських війнах XVI ст., особливо в Ливонський. Це штовхало правлячі кола Литви на пошук реального союзника.
• Польща прагнула скористатися послабленням Литви для реалізації давніх планів експансії на Схід, до якої штовхала шляхта, що сподівалася здобути нові землі та маєтки.
• Українська сторона сподівалась, що об'єднана держава зможе налагодити ефективну оборону проти татарських нападів, а також припиняться наїзди польської шляхти на маєтки української в прикордонних областях.
• Литовські магнати, прихильники незалежності, втрачають свій вплив. Дрібна і середня шляхта сподівається, що в результаті унії вона отримає нові привілеї, якими користується польська шляхта.
• Польські магнати і шляхта, що були втягнуті в товарно-грошові відносини, сподівалися здобути нові землі та залежних селян, які б давали ще більше товарного хліба, що експортувався на захід.
• Українські князі підтримували унію за умови збереження православ'я і місцевих звичаїв. Українська православна шляхта сподівалася на нові привілеї, якими користувалася польська
«Красота искусства – знак красоты народа»
Это действительно так. И достижения прикладного искусства казахского народа это доказывают. Прикладное искусство стало наследием материальной и духовной культуры еще древних племен, обитавших в Великой степи. И оно развивалось по мере развития кочевого образа жизни казахского общества, а также социально-экономического положения, самосознания народа и исторического процесса.
И прикладное искусство казахов тесно сосуществовало, взаимодействовало с бытом и образом жизни. В связи с тем, что казахи были кочевым народом, они обрабатывали дерево, кожу, кости, камень, занимались ювелирными делами, кузнечным делом, обработкой ткани и шерсти, ковроделием и так далее. И, например, никто не занимался земледелием, а только скотоводством, и то кочевым.
Какие-то ремесла требовали большей физической силы и становились исключительно мужскими, а какие-то - исключительно женскими.
Так или иначе благодаря прикладному искусству казахского народа мир знает о черпаках, сделанных из корней дерева, которые казахи использовали для кумыса, а также о подносах с драгоценными камнями, стеклянной посуде, домбрах, кобызах и других музыкальных инструментах, а также о коврах, юртах, сундуках, и прочем.
Резюмируя стоит сказать о том, что искусство создавалось в труде человека, в его быте. И генезис прикладного искусства казахского народа это доказывает.
Объяснение: