На рубеже 3 и 2 тысячелетий на острове Крит появилось иероглифическое письмо. В середине 2 тысячелетия оно было вытеснено линейным письмом. После захвата острова племенами дорийцев критская письменность исчезла, и ученые до сих пор не могут ее расшифровать.
Собственно греческая письменность появилась примерно в 9-8 вв. до н.э., возможно, она была создана на основе финикийской письменности. Древнейшие из найденных образцы греческой письменности датируют 8-7 вв. до н.э. Каждый символ греческого алфавита обозначал одну букву, отдельные символы появились и для обозначения гласных.
В древнегреческом языке можно выделить восточный и западный разновидности письма. Восточно-греческое письмо стало основой классического древнегреческого письма, а также византийского, коптского, кириллического, армянского письма. Западно-греческое письмо позднее преобразовалось в этрусское, латинское и древнегерманское.
В 5-4 вв. до н.э. греческий алфавит состоял из 27 букв. Первоначально писали на камне, металле, глиняных изделиях, в 4 в. до н.э. в Греции появился папирус, во 2 в. до н.э. был изобретен пергамент – материал для письма из кожи животных. На пергаменте писали красками и кисточками. Древнегреческие книги представляли собой свитки из склеенных листов папируса или пергамента. Свитки скручивали в трубочку и хранили в цилиндрических футлярах или специальных сосудах.
«Галерник» аналіз твору Тема: людина і Доля, драматизм людського життя. Ідея: світ такий глибокий і незбагненний, людина є лише частиною світу і не завжди може змінити сама долю; людське життя сповнене непередбачуваності й непевності. Основна думка: засудження рабства, неприйняття будь-якого насилля над людьми Жанр: філософська лiрика. Художні засоби вірша «Галерник» алегорії: море – Всесвіт порівняння – краю батьківського мури, короновані і горді; образи-символи: образ галери (човна) – символ людськоï долi, що несеться по хвилях життя, передає глибоке розчарування свiтом; галерник – людина у Всесвіті; метафори: О святе іспанське море, криваве море; море цілує, не вбиває сум; полісиндетон –нагромадження у фразі сполучників з метою підкреслення роздумів ліричного героя про глибину й незбагненність світу: Ти могло б південні води Перлами перевершити! Дай же, о криваве море, Відповідь; тобі не тяжко Це вчинити, якщо правда, Що і води мають мову. Твір складається з трьох частин: вступу-експозиції, де змальовано становище та портрет галерника, монологу нещасного та заключної частини, в якій йдеться про те, як наглядач обірвав монолог героя. Галерник є символом людини взагалі, яка не спроможна обирати власну долю. Кожна людина «прикута», приречена до того, що обрали для неї небеса. Човен несе її бурхливим морем життя проти її волі. Її життя — це «вічна каторга при веслах». Вірш проникнутий жалем за життям на свободі. Читаючи поезію ми ігаємо, що для героя ніби зупиняється час, залишаючи в серці героя спогад про відбиток того, як він жив до того як потрапив у полон, батьківський край, який не стирається з пам’яті, і філософські роздуми про сенс життя, про велике мале в ньому. Надія -це те велике, чим варто дорожити, що треба берегти, і вірити, що тебе чекають вдома. Досить похмурий пейзаж натякає на складні життєві обставини ліричного героя, на те, що він у розлуці з близькими людьми. І це додає його спогадам нотку трагічності, болючого щему, жалкування за тим, що можливо, він так і не побачить рідних. «Галерник» — це філософський вірш, якому притаманні такі ознаки: 1) філософська проблематика; 2) наявність героя, який утілює роздуми письменника про світ та долю, життя; 3) складність поетичного мовлення (символи, метафори, алегорії та інші засоби, що розкривають драматизм людського існування); 4) неоднозначність позиції автора
На рубеже 3 и 2 тысячелетий на острове Крит появилось иероглифическое письмо. В середине 2 тысячелетия оно было вытеснено линейным письмом. После захвата острова племенами дорийцев критская письменность исчезла, и ученые до сих пор не могут ее расшифровать.
Собственно греческая письменность появилась примерно в 9-8 вв. до н.э., возможно, она была создана на основе финикийской письменности. Древнейшие из найденных образцы греческой письменности датируют 8-7 вв. до н.э. Каждый символ греческого алфавита обозначал одну букву, отдельные символы появились и для обозначения гласных.
В древнегреческом языке можно выделить восточный и западный разновидности письма. Восточно-греческое письмо стало основой классического древнегреческого письма, а также византийского, коптского, кириллического, армянского письма. Западно-греческое письмо позднее преобразовалось в этрусское, латинское и древнегерманское.
В 5-4 вв. до н.э. греческий алфавит состоял из 27 букв. Первоначально писали на камне, металле, глиняных изделиях, в 4 в. до н.э. в Греции появился папирус, во 2 в. до н.э. был изобретен пергамент – материал для письма из кожи животных. На пергаменте писали красками и кисточками. Древнегреческие книги представляли собой свитки из склеенных листов папируса или пергамента. Свитки скручивали в трубочку и хранили в цилиндрических футлярах или специальных сосудах.
Объяснение:
«Галерник» аналіз твору Тема: людина і Доля, драматизм людського життя. Ідея: світ такий глибокий і незбагненний, людина є лише частиною світу і не завжди може змінити сама долю; людське життя сповнене непередбачуваності й непевності. Основна думка: засудження рабства, неприйняття будь-якого насилля над людьми Жанр: філософська лiрика. Художні засоби вірша «Галерник» алегорії: море – Всесвіт порівняння – краю батьківського мури, короновані і горді; образи-символи: образ галери (човна) – символ людськоï долi, що несеться по хвилях життя, передає глибоке розчарування свiтом; галерник – людина у Всесвіті; метафори: О святе іспанське море, криваве море; море цілує, не вбиває сум; полісиндетон –нагромадження у фразі сполучників з метою підкреслення роздумів ліричного героя про глибину й незбагненність світу: Ти могло б південні води Перлами перевершити! Дай же, о криваве море, Відповідь; тобі не тяжко Це вчинити, якщо правда, Що і води мають мову. Твір складається з трьох частин: вступу-експозиції, де змальовано становище та портрет галерника, монологу нещасного та заключної частини, в якій йдеться про те, як наглядач обірвав монолог героя. Галерник є символом людини взагалі, яка не спроможна обирати власну долю. Кожна людина «прикута», приречена до того, що обрали для неї небеса. Човен несе її бурхливим морем життя проти її волі. Її життя — це «вічна каторга при веслах». Вірш проникнутий жалем за життям на свободі. Читаючи поезію ми ігаємо, що для героя ніби зупиняється час, залишаючи в серці героя спогад про відбиток того, як він жив до того як потрапив у полон, батьківський край, який не стирається з пам’яті, і філософські роздуми про сенс життя, про велике мале в ньому. Надія -це те велике, чим варто дорожити, що треба берегти, і вірити, що тебе чекають вдома. Досить похмурий пейзаж натякає на складні життєві обставини ліричного героя, на те, що він у розлуці з близькими людьми. І це додає його спогадам нотку трагічності, болючого щему, жалкування за тим, що можливо, він так і не побачить рідних. «Галерник» — це філософський вірш, якому притаманні такі ознаки: 1) філософська проблематика; 2) наявність героя, який утілює роздуми письменника про світ та долю, життя; 3) складність поетичного мовлення (символи, метафори, алегорії та інші засоби, що розкривають драматизм людського існування); 4) неоднозначність позиції автора
Объяснение: