Іншим важливим джерелом опозиції, скрушним Рішельє з властивою йому рішучістю, була меншина гугенотів (протестантська). Примирливий Нантський едикт Генріха IV від 1598 року гарантував гугенотам повну свободу совісті й відносну свободу богослужіння. Він залишав за ними велике число укріплених міст — в основному на півдні і південному заході Франції. Рішельє убачав у цій незалежності загрозу державі, особливо під час війни. Гугеноти були державою в державі, вони мали сильних прихильників в містах і могутній військовий потенціал. Кардинал волів не доводити ситуацію до кризи, проте фанатизм гугенотів підігрівався Англією, вічною суперницею Франції. Участь, прийнята гугенотами в 1627 році в нападі англійців з моря на узбережжі Франції, стала для уряду сигналом до початку дій (див. Англо-французька війна (1627 — 1629)). До січня 1628 року була обложена фортеця Ла-рошель — опорний пункт протестантів на березі Біськайської затоки.
Битва происходила, во всяком случае, на марафонской равнине, имеющей вид полулуния, концами упирающейся в марафонскую бухту, а с наружной стороны окаймленной рядом высот. равнину делит на две части ручей того же имени. марафонская бухта замыкается с с мысом м. (древн. кинаура). начальниками персов в этом походе были датис и артаферн; руководил походом бывший афинский тиран гиппий, жаждавший отомстить афинянам и возвратить себе власть. по разрушении эретрии на евбее персы, с флотом, вошли в марафонскую бухту, чтобы двинуться оттуда к афинам. в числе афинских военачальников были мильтиад, аристид и стесилай; главное начальство принадлежало полемарху каллимаху. кроме 9-10 тысяч афинян, в битве участвовало все платейское ополчение, в 1000 чел. численность неприятелей не определяется геродотом, главным нашим источником; позднейшие исчисляют силы персов от 100 до 600 тыс. персы расположились на открытой равнине, со стороны бухты, в виду флота; афиняне выстроились в одной из боковых долин, примыкающих к марафонской равнине, со стороны пентелика; по бокам прикрывали их высоты арголики и котрони. каллимах командовал правым крылом; в центре находился мильтиад; на краю слева стояли платейцы. центр неприятельской армии составляли природные персы и саки, лучшая часть персид. войск. напали первыми афиняне, беглым маршем устремясь на врага. на обоих флангах неприятель был отбит афинянами и платейцами, но в центре перевес был на стороне персов и саков; обратившиеся против них победоносные фланги эллинов окончательно решили победу над варварами. бегущих к своему флоту персов эллины преследовали до самого берега и истребляли беспощадно. богатая добыча досталась победителям. бежавшие на корабли персы рассчитывали было, обогнув суний, застигнуть афины врасплох, беззащитными. но мильтиад персов, когда корабли их явились в фалерской гавани. так кончился первый поход персов на элладу. афинянам победа стоила 192 чел., в числе которых были полемарх каллимах и брат трагика эсхила, кинегир; потери персов геродот исчисляет в 6400 человек. эта была первая побда эллинов над персидской державой; ближайшими последствиями победы были афинской демократии и готовность эллинов померятся силами с азиатскими варварами и в будущем
Іншим важливим джерелом опозиції, скрушним Рішельє з властивою йому рішучістю, була меншина гугенотів (протестантська). Примирливий Нантський едикт Генріха IV від 1598 року гарантував гугенотам повну свободу совісті й відносну свободу богослужіння. Він залишав за ними велике число укріплених міст — в основному на півдні і південному заході Франції. Рішельє убачав у цій незалежності загрозу державі, особливо під час війни. Гугеноти були державою в державі, вони мали сильних прихильників в містах і могутній військовий потенціал. Кардинал волів не доводити ситуацію до кризи, проте фанатизм гугенотів підігрівався Англією, вічною суперницею Франції. Участь, прийнята гугенотами в 1627 році в нападі англійців з моря на узбережжі Франції, стала для уряду сигналом до початку дій (див. Англо-французька війна (1627 — 1629)). До січня 1628 року була обложена фортеця Ла-рошель — опорний пункт протестантів на березі Біськайської затоки.