Определи верность утверждений. Одной из причин блокады Западного Берлина стала денежная реформа, проведенная державами-союзницами в Тризонии.
Для снабжения Западного Берлина продовольствием союзники организовали воздушный мост.
После снятия блокады Берлин полностью перешел под контроль СССР
Ещё во времена времён до Римской империи главными южными державами были державы созданные на торговле (Финикия, Карфаген). Другие державы (Древний Египет, Вавилон) были основаны за счёт плодородных земель или земель на которых было эффективно орошение. Во времена Римской империи южные земли не рассматривали как важную часть империи а как колонии и буферные зоны между врагами и развитыми землями. После кризиса Рима местное население не попыталось создать собственное государство, из за чего на территории Северной Африки поселились европейские племена (Аланы, Вандалы,) что в последствии определило путь Северной Африки как политическую часть Европы. Во времена Арабского Халифата южные земли (Северная Африка, Аравийский полуостров, Персия и прочие) стали не просто политической частью а реальной силой которую всеми силами пыталась сдержать Европа. Поворотным моментом могла стать бубонная чума, которая могла бы уничтожить всё население Европы и тогда южные земли стали бы основателями новой политической и культурной реальности. Однако бубонная чума не нанесла столь большой ущерб Европе а Арабский Халифат потерпел ряд поражений и стал очень децентрализованным (на практике вообще не единым) государством которое соединяла лишь религия и её главный лидер - Халиф. Ещё несколько сотен лет на Иберийском полуострове будет идти отчаянная борьба юга с Европой, но увы, битва будет проиграна. Множество раз было когда южные полководцы (Тамерлан, Сельджук) едва ли не захватывали Европу. Но особенность таких южных сильных государств была в том, что это гос-во было построено на одном человеке, и после его смерти (в отличии от Европы) государство разваливалось почти сразу. Но на самом деле, становление Юга как политической части и Европы и Азии началось ещё во времена Александра Македонского, империя которого на время соединила Европу и Азию, но к сожалению ни Тимур, ни Сельджук такого подвига не повторили. Следующей главной державой Юга станет Османская империя. Сильная в начале, но затем ностальгирующая по былым временам славы, она рухнет в попытке вернуть всё как было. И политический центр более не будет после Османской империи когда либо двигаться в сторону Юга. Африка станет колонией Европы, Аравийский полуостров последует за Африкой, а главный политический наследник последнего государства юга наводящей свои порядки в Европе - Турция, откажется от возвращения былой славы, и решит заниматься внутренними делами. Сейчас в той же Африке 50% населения исповедует христианство, очень многие говорят на Европейских языках, и в целом многие южные государства на время утратят себя как часть мира, и станут зависимой пешкой европейских государств.
Літерату́ра пе́ршої полови́ни XIX столі́ття — період в історії літератури від кінця XVIII століття до 1860-х років. З соціально-історичного погляду його межами є Велика французька революція (1789—1794) з одного боку та національно-визвольні рухи середини XIX століття (європейські революції 1848—1849 років, Громадянська війна в США, повстання сипаїв в Індії 1857—1859 років тощо) з іншого. В естетичному аспекті період позначений художньо-зображальною системою романтизму в Західній Європі, появою і розвитком літератури США та повільним занепадом середньовічних моделей літератури в країнах Сходу.Вплив науки Редагувати
Наукова думка загалом розвивається в напрямку, що визначився наприкінці XVIII століття. У різних областях математики та природознавства робляться основоположні відкриття (Лобачевський, Лаплас, Фарадей, Ампер, Джоуль, Гельмгольц та ін.). Численні географічні експедиції не лише допомагають краще пізнати земну кулю, а й сприяють змінам у світогляді людей. Звіти географів, натуралістів, записки мандрівників у перші десятиліття 19 століття стають помітною частиною духовного життя, впливають на вироблення естетичних уявлень. Наприклад, дослідження Александра Гумбольдта в Південній Америці збагатили природничі науки та, завдяки художньому стилю його робіт, до утвердженню літературного романтизму. У 1830-ті — 1840-ві роки зростає інтерес письменників до розвитку науки, зокрема до еволюційної теорії (Ламарк, Жофруа).Філософія Редагувати
На початку періоду у філософії панували ідеалістичні системи (Фіхте, Шеллінг), що виникли в руслі німецької класичної філософії, вершиною якої стало вчення Гегеля та розроблений ним діалектичний метод. У наступні десятиліття посилюється вплив матеріалізму (Феєрбах). Ще один напрям філософської думки — позитивізм, що склався в 1830-ті роки. Він вважав за достовірне (позитивне) лише те знання, що отримане спеціальними науками, і заперечував необхідність загального філософського методу. Наприкінці доби виникає марксизм, що матиме значний вплив на соціальне і культурне життя наступного періоду.
Різнорідність літератури Редагувати
Період позначений великою різнорідністю літературної карти світу. На всіх континентах йдуть зовсім різні літературні процеси. Виникає багато нових літератур (бельгійська, словацька, фінська фінською мовою, ірландська англійською мовою, молдавська, єврейська їдишем, бенгальська, непальська мовою непалі). Відроджуються літератури, чий розвиток був перерваний іноземним пануванням (Болгарія). У вирішальну стадію формування вступають літератури Латинської Америки, США та Канади. В іспаномовній Америці, окрім того, після утворення незалежних держав стали виділятись з регіонального комплексу окремі літератури: мексиканська, аргентинська, чилійська тощо. На Близькому Сході розвиваються місцеві літератури: у Єгипті, Сирії, Іраку тощо. Найрозвинутіші «старі» літератури Західної Європи — французька, німецька, англійська, італійська — досягають значних вершин. Зокрема, формуються нові літературні напрями романтизму та реалізму.