. определите что свидетельствует о развитии в Англии капиталистических отношений (признаки разрушения аграрного общества), а что о сохранении феодальных (признаки аграрного общества)
Это духовный и общественный деятель, который жил в России в 17 веке. Аввакум был священником православной церкви, протопопом, а также писал сочинения.
Аввакум Петров был протопопом Юрьева-Повольского в конце 1640-1650 х. В это же время был участником Кружка ревнителей благочестия. Аввакум был соратником Никона (патриарха Московского), который также входит в Кружок ревнителей благочестия. Однако протопоп Аввакум не был согласен с церковной реформой Никона, что определило его судьбу.
Стоит отметить, что Протопоп Аввакум был одним из главных идеологов старообрядчества в России. За это он был сослан в Сибирь и много позже казнен.
В связи с этим Протопоп Аввакум является очень влиятельным лицом в старообрядчестве и почитается как священномученик.
В 1653 году его бросили в подвал Андроникова монастыря в качестве наказания за приверженность старым идеям христианства. Это наказание не лишило Протопопа Аввакума его позиций и Никон лишил его сана, и тот был сослан в Тобольск. Через 10 лет Аввакум Петров возвращается в Москву, и в следующем году его отправляют в Мезень, где он исповедует старообрядцев.
Что касается его оценки, то это идейный человек, который привержен своим принципам и ценностям до конца, не отрекается от них даже под давлением наказаний.
Ро́зпад СРСР — процеси системної дезінтеграції, що відбувалися в державі, суспільстві, народному господарстві, соціальній структурі, громадській і політичній сфері Радянського Союзу, що призвели до припинення існування СРСР після 26 грудня 1991 року.
Розпад Радянського Союзу в останнє десятиріччя XX ст. є завершенням не лише 70-літньої історії багатонаціональної комуністичної імперії, а й фіналом понад 400-літньої історії поліетнічної Російської імперії. Розпад СРСР не варто зводити лише до кризи соціалістичної системи, не враховуючи спадщини Російської імперії. Він є частиною загального процесу зникнення поліетнічних імперій та їх розщеплення на національні держави, прикладом чого в Європі стали Османська та Габсбурзька імперії в XIX і на початку XX ст., а на неевропейських територіях — деколонізація. Жовтнева революція та радянська влада всього лише відтягнули розпад Російської імперії на декілька десятиліть.
Розпад СРСР привів до незалежності 15 республік СРСР і появи їх на світовій політичній арені як самостійних держав.
Протопоп Аввакум (Аввакум Петров или Петрович)
Это духовный и общественный деятель, который жил в России в 17 веке. Аввакум был священником православной церкви, протопопом, а также писал сочинения.
Аввакум Петров был протопопом Юрьева-Повольского в конце 1640-1650 х. В это же время был участником Кружка ревнителей благочестия. Аввакум был соратником Никона (патриарха Московского), который также входит в Кружок ревнителей благочестия. Однако протопоп Аввакум не был согласен с церковной реформой Никона, что определило его судьбу.
Стоит отметить, что Протопоп Аввакум был одним из главных идеологов старообрядчества в России. За это он был сослан в Сибирь и много позже казнен.
В связи с этим Протопоп Аввакум является очень влиятельным лицом в старообрядчестве и почитается как священномученик.
В 1653 году его бросили в подвал Андроникова монастыря в качестве наказания за приверженность старым идеям христианства. Это наказание не лишило Протопопа Аввакума его позиций и Никон лишил его сана, и тот был сослан в Тобольск. Через 10 лет Аввакум Петров возвращается в Москву, и в следующем году его отправляют в Мезень, где он исповедует старообрядцев.
Что касается его оценки, то это идейный человек, который привержен своим принципам и ценностям до конца, не отрекается от них даже под давлением наказаний.
Ро́зпад СРСР — процеси системної дезінтеграції, що відбувалися в державі, суспільстві, народному господарстві, соціальній структурі, громадській і політичній сфері Радянського Союзу, що призвели до припинення існування СРСР після 26 грудня 1991 року.
Розпад Радянського Союзу в останнє десятиріччя XX ст. є завершенням не лише 70-літньої історії багатонаціональної комуністичної імперії, а й фіналом понад 400-літньої історії поліетнічної Російської імперії. Розпад СРСР не варто зводити лише до кризи соціалістичної системи, не враховуючи спадщини Російської імперії. Він є частиною загального процесу зникнення поліетнічних імперій та їх розщеплення на національні держави, прикладом чого в Європі стали Османська та Габсбурзька імперії в XIX і на початку XX ст., а на неевропейських територіях — деколонізація. Жовтнева революція та радянська влада всього лише відтягнули розпад Російської імперії на декілька десятиліть.
Розпад СРСР привів до незалежності 15 республік СРСР і появи їх на світовій політичній арені як самостійних держав.