Київська Русь: походження і розселення східнослов’янських племен. Реферат
У рефераті подано відомості про походження і розселення східнослов’янських племен б життя
Слов'яни є автохтонним (корінним) населенням Європи індоєвропейського походження. Індоєвропейці, широко розселившись по Європі і Азії, дали початок багатьом народам, у тому числі і слов'янам.
Як окрема етнічна спільність, слов'яни сформувалися на початок нашої ери. Ряд істориків ототожнюють слов'ян із венедами. Перші письмові згадки про слов'ян (венедів) зустрічаються у римських авторів І-ІІ ст. н. е. - Плінія, Тацита, Птоломея. На думку більшості вчених, батьківщина слов'ян охоплювала територію від середньої течії Дніпра до Вісли.
Звідси, в ІІ-VІІ ст. н. е. - в період Великого переселення народів - слов'яни широко розселилися у всіх напрямках. В результаті слов'янський етнос розпався на три гілки: західних слов'ян, південних слов'ян і східних слов'ян. Східні слов'яни розселилися на території сучасної України, Білорусії, частково Росії (Ока, верхня течія Волги).Західні слов'яни дали початок полякам, чехам, словакам, лужицьким сербам.
З II ст. н. е. на території України між Дністром і Сіверським Дінцем розселилися племена антів, що входили до складу дніпро-дністровської групи черняхівської культури, добре дослідженої на сьогоднішній день (досліджено більше 2 тис. поселень).
С деревянных башен доносятся крики: -"Римляне! Они Идут!" Видно тысячи, десятки тысяч римских воинов, они готовы атаковать галлов, их доспехи блестят на солнце. Над легионом возвысился римский орел, он очень поднимает боевой дух легионеров. Но еще больше его повышает он, Юлий Цезарь. Склонившись над картой, он дорабатывает свой гениальный план по захвату галлов. Одев доспехи, он указывает гладиусом на вражеские ворота. Легионеры, с колоссальным шумом рвутся в бой, за своего цезаря. Из галльских ворот выбегают варвары, а за ними на коне сам Верцингеторикс, предводитель Арвернов. И вот началась битва, легион начал одерживать победу, но галлы не сдавались, они лучше умрут в бою, чем потеряют свободу, которую получили их предки. Теперь и вовсе все галлы повержены, бое галлы. За свой дом сражались не только мужчины, но и женщины, из них отличные лучницы. Но им уже ничего не Легион зашел в ворота, и начал грабить все дома, а затем, сжигать. Все золото и изделия сбрасывали в большую кучу, затем отвозили в Рим, таким образом Гай Юлий подтверждал, что Галлия у ног Рима.
Київська Русь: походження і розселення східнослов’янських племен. Реферат
У рефераті подано відомості про походження і розселення східнослов’янських племен б життя
Слов'яни є автохтонним (корінним) населенням Європи індоєвропейського походження. Індоєвропейці, широко розселившись по Європі і Азії, дали початок багатьом народам, у тому числі і слов'янам.
Як окрема етнічна спільність, слов'яни сформувалися на початок нашої ери. Ряд істориків ототожнюють слов'ян із венедами. Перші письмові згадки про слов'ян (венедів) зустрічаються у римських авторів І-ІІ ст. н. е. - Плінія, Тацита, Птоломея. На думку більшості вчених, батьківщина слов'ян охоплювала територію від середньої течії Дніпра до Вісли.
Звідси, в ІІ-VІІ ст. н. е. - в період Великого переселення народів - слов'яни широко розселилися у всіх напрямках. В результаті слов'янський етнос розпався на три гілки: західних слов'ян, південних слов'ян і східних слов'ян. Східні слов'яни розселилися на території сучасної України, Білорусії, частково Росії (Ока, верхня течія Волги).Західні слов'яни дали початок полякам, чехам, словакам, лужицьким сербам.
Південні слов'яни - болгарам, сербам, хорватам, словенцям, боснійцям, македонцям, чорногорцям.
Східні слов'яни - українцям, росіянам, білорусам.
З II ст. н. е. на території України між Дністром і Сіверським Дінцем розселилися племена антів, що входили до складу дніпро-дністровської групи черняхівської культури, добре дослідженої на сьогоднішній день (досліджено більше 2 тис. поселень).
-"Римляне! Они Идут!"
Видно тысячи, десятки тысяч римских воинов, они готовы атаковать галлов, их доспехи блестят на солнце. Над легионом возвысился римский орел, он очень поднимает боевой дух легионеров. Но еще больше его повышает он, Юлий Цезарь. Склонившись над картой, он дорабатывает свой гениальный план по захвату галлов. Одев доспехи, он указывает гладиусом на вражеские ворота. Легионеры, с колоссальным шумом рвутся в бой, за своего цезаря. Из галльских ворот выбегают варвары, а за ними на коне сам Верцингеторикс, предводитель Арвернов. И вот началась битва, легион начал одерживать победу, но галлы не сдавались, они лучше умрут в бою, чем потеряют свободу, которую получили их предки. Теперь и вовсе все галлы повержены, бое галлы. За свой дом сражались не только мужчины, но и женщины, из них отличные лучницы. Но им уже ничего не Легион зашел в ворота, и начал грабить все дома, а затем, сжигать. Все золото и изделия сбрасывали в большую кучу, затем отвозили в Рим, таким образом Гай Юлий подтверждал, что Галлия у ног Рима.