- Глибока криза Великого князівства Литовського. - Прагнення Польщі реалізувати експансію на Схід. - Посилення обороноздатності проти навали татар и Московії
Зміни: - запроваджено польський адміністративно-територіальний устрій. Вони поділялися на воєводства, очолювані призначеними урядом воєводами. Воєводства поділялися на повіти, де адміністративна й судова влада зосереджувалася у призначуваних королем старост - більшість українських земель були об'єднані в межах однієї держави, що сприяло національно-культурному розвитку українського народу. - українські землі долучилися до нових форм суспільного життя: шляхетської демократії, місцевого самоврядування, станового судочинства Через Польщу на українські землі поширився західноєвропейський культурний вплив, збільшувалася кількість навчальних закладів - полонізацію й денаціоналізацію української шляхти. Це призвело до втрати українським суспільством його еліти. Для українських селян і міщан зросли повинності й податки - певний час рятувала українські землі від Москви і Туреччини - посилення протесту українського народу проти гнобителів, до національно-визвольної боротьби в кінці XVI-XVII ст.
Экономическая политика индустриализации и коллективизации увеличению объема производства за счет объединения людей в коллективах, упрощению управления организацией.
С одной стороны, индустриализация отсутствию инвестиций и необходимости вложения собственных средств в развитие и самостоятельный поиск потребителей продукции.
С другой стороны, уровень жизни рос, осваивались новые технологии, без которых производство могло быть убыточным.
Индустриализация и коллективизация росту выпуска промышленности (в 4 раза), стремительному росту производственных мощностей, а также становлению СССР как индустриальной страны, а не аграрной.
Первые пятилетки показали развитие тяжелой промышленности, прирост ВВП около 4,6%, увеличение высших и средних технических учебных заведений в СССР выросло в 4 раза. К 1941 году было построено 9 000 заводов, так что к концу второй пятилетки СССР был вторым в мире по объему промышленной продукции.
Индустриализация и коллективизация снижению импорта, и ликвидации открытой безработицы.
То есть это рекордному поднятию тяжелой промышленности, росту городского населения.
Однако, индустриализация никак не обеспечению экономической и политической независимости страны.
- Глибока криза Великого князівства Литовського.
- Прагнення Польщі реалізувати експансію на Схід.
- Посилення обороноздатності проти навали татар и Московії
Зміни:
- запроваджено польський адміністративно-територіальний устрій. Вони поділялися на воєводства, очолювані призначеними урядом воєводами. Воєводства поділялися на повіти, де адміністративна й судова влада зосереджувалася у призначуваних королем старост
- більшість українських земель були об'єднані в межах однієї держави, що сприяло національно-культурному розвитку українського народу.
- українські землі долучилися до нових форм суспільного життя: шляхетської демократії, місцевого самоврядування, станового судочинства
Через Польщу на українські землі поширився західноєвропейський культурний вплив, збільшувалася кількість навчальних закладів
- полонізацію й денаціоналізацію української шляхти. Це призвело до втрати українським суспільством його еліти. Для українських селян і міщан зросли повинності й податки
- певний час рятувала українські землі від Москви і Туреччини
- посилення протесту українського народу проти гнобителів, до національно-визвольної боротьби в кінці XVI-XVII ст.
Экономическая политика индустриализации и коллективизации увеличению объема производства за счет объединения людей в коллективах, упрощению управления организацией.
С одной стороны, индустриализация отсутствию инвестиций и необходимости вложения собственных средств в развитие и самостоятельный поиск потребителей продукции.
С другой стороны, уровень жизни рос, осваивались новые технологии, без которых производство могло быть убыточным.
Индустриализация и коллективизация росту выпуска промышленности (в 4 раза), стремительному росту производственных мощностей, а также становлению СССР как индустриальной страны, а не аграрной.
Первые пятилетки показали развитие тяжелой промышленности, прирост ВВП около 4,6%, увеличение высших и средних технических учебных заведений в СССР выросло в 4 раза. К 1941 году было построено 9 000 заводов, так что к концу второй пятилетки СССР был вторым в мире по объему промышленной продукции.
Индустриализация и коллективизация снижению импорта, и ликвидации открытой безработицы.
То есть это рекордному поднятию тяжелой промышленности, росту городского населения.
Однако, индустриализация никак не обеспечению экономической и политической независимости страны.