Определите о ком идет речь? 1. Кыпчаки называли его Саинхан (мудрый хан). 2. Потомок Батыя. Современники характеризовали его как человека «красивой наружности, прекрасного нрава, наделенного доблестью и отвагой», он владел несколькими языками и почтительно относился к законам Чингисхана. 3. Первый из правителей Улуса Джучи стал чеканить монеты от своего имени с титулом «правосудный великий хан» и выдавать ярлыки (повеления). Б. Приведите в соответствие наследников Чингисхана и территории, которые они получили в Казахстане. 1. Джучи А) Тарбагатай, Зайсан и северо-восточная часть Семиречья 2. Чагатая В) Южный Казахстана и Семиречье 3. Угэдэя С) Восточный Дешт-и Кыпчак 4. Тулуя D) не получил земель в Казахстане В. Приведите в соответствие событие и дату. 1. «Отрарская катастрофа» А. 1380 2. Смерть Чингисхана В. 1227 3. Тохтамыш сжег Москву С. 1218 4. Куликовская битва D. 1382
В основі культури епохи Відродження (XIV — XVII ст.) лежить принцип гуманізму, утвердження гідності і краси реальної людини, її розуму та волі, її творчих сил. Гуманістична культура Відродження носила світський характер. Жагуча спрага пізнання реального світу і захоплення ним сприяли піднесенню науки і привели до відображення в мистецтві найрізноманітніших сторін дійсності і передали величний пафос багатьом творінням художників.
Важливу роль для становлення мистецтва Відродження мало нове розуміння античної спадщини. Вплив античності найсильніше позначився на формуванні культури Відродження в Італії, де збереглося безліч пам'ятників давньоримського та давньогрецького мистецтва.
Объяснение:
Уже в XIII—на початку XIV ст. змінився погляд на реальність, виникли нові ідеї, які й привели до радикальних змін у всіх сферах ідеології та світогляду і які були неможливі в умовах античного або середньовічного суспільства.
Вони — результат того, що в міру зростання міст і появи бюргерства утворюються засади мирського світорозуміння, якому тісно в рамках теологічного аскетизму. Е. Гарен, незаперечно, має рацію, коли говорить про "полемічну свідомість", про "чітке поривання до бунту", про "програму розриву зі старим світом з метою встановити інші форми освіти і спілкування".
Нові інтелектуальні інтереси, віра в свої сили несумісні з контролем над діяльністю людини та мислення з боку церкви. Церковна регламентація життя, яка в середні віки здавалася природною, почала гнітити. "Божественне знання" потроху витіснилось інтелектуальними інтересами, які поки що випадали з офіційної університетської програми.
Художники і мислителі цієї епохи, як відомо, були титанами за силою думки, пристрасті і характеру, багатосторонністю і вченістю. Слід зазначити, що "універсальні" особистості виникали і через недостатню зрілість нового суспільства, в якому не було ще спеціалізації і стандартизації праці.
Очевидно, універсальність і багатосторонність таких майстрів, як Донателло, Леонардо да Вінчі, Альбрехт Дюрер, пояснюється не тільки їх надзвичайною обдарованістю, а й умовами їхньої праці і виховання. Вона була певною мірою "вимушеною". Оскільки поділ праці ще не торкнувся мистецтва, художники займалися всім: будівництвом церков, палаців, міських фортець, військових машин, поєднуючи найрізноманітніші види творчої праці — вони були живописцями, архітекторами, інженерами, декораторам
Томмазо Кампанелла (1568-1639). Произведение: Город Солнца. Основные гуманистические идеи: хотел чтобы люди работали сообща и поровну распределяли то что производили.
Томас Мор: Учитывая коллективность, общую собственность и религиозную свободу в Утопии, можно сказать, что в работе описывается социально-экономический проект, называемый социализмом. Это и есть главная идея произведения.
Френсис Бэкон: Фрэнсис Бэкон остался в истории философии основоположником эмпиризма и разработчиком новаторских методик для исследования живой природы. Этой теме посвящены его научные труды и работы. Философия Фрэнсис Бэкон нашла широкий отклик у ученых и мыслителей нового времени.
В основі культури епохи Відродження (XIV — XVII ст.) лежить принцип гуманізму, утвердження гідності і краси реальної людини, її розуму та волі, її творчих сил. Гуманістична культура Відродження носила світський характер. Жагуча спрага пізнання реального світу і захоплення ним сприяли піднесенню науки і привели до відображення в мистецтві найрізноманітніших сторін дійсності і передали величний пафос багатьом творінням художників.
Важливу роль для становлення мистецтва Відродження мало нове розуміння античної спадщини. Вплив античності найсильніше позначився на формуванні культури Відродження в Італії, де збереглося безліч пам'ятників давньоримського та давньогрецького мистецтва.
Объяснение:
Уже в XIII—на початку XIV ст. змінився погляд на реальність, виникли нові ідеї, які й привели до радикальних змін у всіх сферах ідеології та світогляду і які були неможливі в умовах античного або середньовічного суспільства.
Вони — результат того, що в міру зростання міст і появи бюргерства утворюються засади мирського світорозуміння, якому тісно в рамках теологічного аскетизму. Е. Гарен, незаперечно, має рацію, коли говорить про "полемічну свідомість", про "чітке поривання до бунту", про "програму розриву зі старим світом з метою встановити інші форми освіти і спілкування".
Нові інтелектуальні інтереси, віра в свої сили несумісні з контролем над діяльністю людини та мислення з боку церкви. Церковна регламентація життя, яка в середні віки здавалася природною, почала гнітити. "Божественне знання" потроху витіснилось інтелектуальними інтересами, які поки що випадали з офіційної університетської програми.
Художники і мислителі цієї епохи, як відомо, були титанами за силою думки, пристрасті і характеру, багатосторонністю і вченістю. Слід зазначити, що "універсальні" особистості виникали і через недостатню зрілість нового суспільства, в якому не було ще спеціалізації і стандартизації праці.
Очевидно, універсальність і багатосторонність таких майстрів, як Донателло, Леонардо да Вінчі, Альбрехт Дюрер, пояснюється не тільки їх надзвичайною обдарованістю, а й умовами їхньої праці і виховання. Вона була певною мірою "вимушеною". Оскільки поділ праці ще не торкнувся мистецтва, художники займалися всім: будівництвом церков, палаців, міських фортець, військових машин, поєднуючи найрізноманітніші види творчої праці — вони були живописцями, архітекторами, інженерами, декораторам
надіюся сподобалося
Томмазо Кампанелла (1568-1639). Произведение: Город Солнца. Основные гуманистические идеи: хотел чтобы люди работали сообща и поровну распределяли то что производили.
Томас Мор: Учитывая коллективность, общую собственность и религиозную свободу в Утопии, можно сказать, что в работе описывается социально-экономический проект, называемый социализмом. Это и есть главная идея произведения.
Френсис Бэкон: Фрэнсис Бэкон остался в истории философии основоположником эмпиризма и разработчиком новаторских методик для исследования живой природы. Этой теме посвящены его научные труды и работы. Философия Фрэнсис Бэкон нашла широкий отклик у ученых и мыслителей нового времени.