Определите три верных утверждения. 1. В начале 20 века казахстанские предприятия горной промышленности стали переходить к иностраннным кампаниям. 2. Строительство железных дорого вело к массовому изъятию земель у казахских шаруа. 3. Первая русская революция началась в 1907 году. 4.Во время забастовки на Успенском руднике русские и казахские рабочие объединились. 5. Петиция – это агитационный листок. 6. В Казахстане аграрная проблема достигла своего аппогея в конце 19 века.
Літерату́ра пе́ршої полови́ни XIX столі́ття — період в історії літератури від кінця XVIII століття до 1860-х років. З соціально-історичного погляду його межами є Велика французька революція (1789—1794) з одного боку та національно-визвольні рухи середини XIX століття (європейські революції 1848—1849 років, Громадянська війна в США, повстання сипаїв в Індії 1857—1859 років тощо) з іншого. В естетичному аспекті період позначений художньо-зображальною системою романтизму в Західній Європі, появою і розвитком літератури США та повільним занепадом середньовічних моделей літератури в країнах Сходу.Вплив науки Редагувати
Наукова думка загалом розвивається в напрямку, що визначився наприкінці XVIII століття. У різних областях математики та природознавства робляться основоположні відкриття (Лобачевський, Лаплас, Фарадей, Ампер, Джоуль, Гельмгольц та ін.). Численні географічні експедиції не лише допомагають краще пізнати земну кулю, а й сприяють змінам у світогляді людей. Звіти географів, натуралістів, записки мандрівників у перші десятиліття 19 століття стають помітною частиною духовного життя, впливають на вироблення естетичних уявлень. Наприклад, дослідження Александра Гумбольдта в Південній Америці збагатили природничі науки та, завдяки художньому стилю його робіт, до утвердженню літературного романтизму. У 1830-ті — 1840-ві роки зростає інтерес письменників до розвитку науки, зокрема до еволюційної теорії (Ламарк, Жофруа).Філософія Редагувати
На початку періоду у філософії панували ідеалістичні системи (Фіхте, Шеллінг), що виникли в руслі німецької класичної філософії, вершиною якої стало вчення Гегеля та розроблений ним діалектичний метод. У наступні десятиліття посилюється вплив матеріалізму (Феєрбах). Ще один напрям філософської думки — позитивізм, що склався в 1830-ті роки. Він вважав за достовірне (позитивне) лише те знання, що отримане спеціальними науками, і заперечував необхідність загального філософського методу. Наприкінці доби виникає марксизм, що матиме значний вплив на соціальне і культурне життя наступного періоду.
Різнорідність літератури Редагувати
Період позначений великою різнорідністю літературної карти світу. На всіх континентах йдуть зовсім різні літературні процеси. Виникає багато нових літератур (бельгійська, словацька, фінська фінською мовою, ірландська англійською мовою, молдавська, єврейська їдишем, бенгальська, непальська мовою непалі). Відроджуються літератури, чий розвиток був перерваний іноземним пануванням (Болгарія). У вирішальну стадію формування вступають літератури Латинської Америки, США та Канади. В іспаномовній Америці, окрім того, після утворення незалежних держав стали виділятись з регіонального комплексу окремі літератури: мексиканська, аргентинська, чилійська тощо. На Близькому Сході розвиваються місцеві літератури: у Єгипті, Сирії, Іраку тощо. Найрозвинутіші «старі» літератури Західної Європи — французька, німецька, англійська, італійська — досягають значних вершин. Зокрема, формуються нові літературні напрями романтизму та реалізму.
В международных отношениях отступления от петровского курса не было. Что касается Европы, то Россия поддерживала претензии голштинского герцога Карла Фридриха (зять государыни и отец Петра 3) на Шлезвиг. Это привело к ухудшению отношений с Данией и Англией. В результате в 1726 году Россия примыкает к Венскому союзу (Австрия, Пруссия, Испания). Также Россия приобрела исключительное влияние в Курляндии. Меньшиков даже планировал стать правителем герцогства, но курляндцы воспротивились этому. В тоже время Россия добилась уступок от Турции и Персии на Кавказе, и завладела Ширванской областью.
Русская императрица Екатерина 1 умерла в мае 1727 года. Наследником она назначила внука – малолетнего Петра 2, а его регентом Меньшикова. Но борьба за власть продолжается, ведь правление Екатерины 1 отрыло знаменитый период дворцовых переворотов.