Демократия - в переводе с греческого " власть народа" Демократия - государственная форма правления, при которой гражданам даётся право на принятие политических решений . Что касается Афин, то Афины с 500- 320 были демократическим городом - государством. Граждане могли принимать участие в Народном собрании, занимать государственные должности. Скажем так, что демократия не распространялась только на женщин, рабов, чужеземцев. Они не могли претендовать на участие в делах государства. Но в Афинах уже прослеживались зачатки современной демократии. Граждане уже наделялись правами , имели возможность быть под защитой государства ( суды) Если рассматривать власть фараонов В Египте, то тут не приходится говорить о демократии. Власть была только в руках фараонов . В Египте процветал культ фараона, который приравнивался к Богу. В Руках фараона были все государственные функции. Обожествление фараона , отражало власть монарха, как неограниченного главы государства ( Египта) Вывод : Афинская демократия была более прогрессивной формой правления, нежели монархия фараона
Історія стародавніх цивілізацій охоплювала період з IV тис. до н. е. до падіння Західної Римської імперії у V ст. н. е. Склалися два типи господарської організації — східне і античне рабство
Проте їм були властиві спільні риси: ручна технологія з індивідуальними та спільними знаряддями праці, провідна роль землеробства і натурального господарства, позаекономічний примус як засіб організації та привласнення суспільної праці.
Східне рабство виникло в IV тис. до н. е. в Стародавньому Єгипті. Вигідне стратегічне та географічне положення сприяло його політичному та економічному розвитку. Зокрема, швидко розвивалося землеробство на високоурожайних, поливних землях долини Нілу.
Другою важливою галуззю господарства було тваринництво, яке відтіснило мисливство. Єгиптяни винайшли соху, навчилися виливати з міді ножі, сокири, наконечники стріл, посуд.
Проте найбільшим їхнім господарським досягненням стала зрошувальна система землеробства. Заболочена, непридатна для життя долина Нілу у III тис. до н. е. перетворилася на квітучий оазис, коли Верхнє і Нижнє царства об'єдналися в єдину державу.
Побудувати цей гідротехнічний комплекс, підтримувати його, давати надлишки сільськогосподарської продукції могли тільки великі вільні сільські громади.
Поступово фараони, жерці, державні чиновники присвоїли общинні землі, перетворивши вільних селян на залежних від себе виробників. Згодом стародавні єгиптяни навчилися виплавляти бронзові вироби, виробляти тонке льняне полотно, прикраси з золота і срібла. Особливо високого рівня розвитку досягла обробка каменю.
І сьогодні дивують своєю величчю і таємничістю єгипетські піраміди. Оскільки на півночі Єгипту переважало тваринництво, а на півдні землеробство, то між цими областями виникла жвава торгівля. У ринкові відносини втягнулися Сінайський півострів, Нубія та Лівія, які були завойовані Єгиптом. Купці торгували золотом, сріблом, міддю, оловом, шкірами, слоновою кісткою, деревиною. У країні існували рабські ринки, де вільно купували і продавали невільників.
Демократия - государственная форма правления, при которой гражданам даётся право на принятие политических решений .
Что касается Афин, то Афины с 500- 320 были демократическим городом - государством. Граждане могли принимать участие в Народном собрании, занимать государственные должности. Скажем так, что демократия не распространялась только на женщин, рабов, чужеземцев. Они не могли претендовать на участие в делах государства. Но в Афинах уже прослеживались зачатки современной демократии. Граждане уже наделялись правами , имели возможность быть под защитой государства ( суды)
Если рассматривать власть фараонов В Египте, то тут не приходится говорить о демократии. Власть была только в руках фараонов . В Египте процветал культ фараона, который приравнивался к Богу. В Руках фараона были все государственные функции. Обожествление фараона , отражало власть монарха, как неограниченного главы государства ( Египта)
Вывод : Афинская демократия была более прогрессивной формой правления, нежели монархия фараона
Подробнее - на -
Історія стародавніх цивілізацій охоплювала період з IV тис. до н. е. до падіння Західної Римської імперії у V ст. н. е. Склалися два типи господарської організації — східне і античне рабство
Проте їм були властиві спільні риси: ручна технологія з індивідуальними та спільними знаряддями праці, провідна роль землеробства і натурального господарства, позаекономічний примус як засіб організації та привласнення суспільної праці.
Східне рабство виникло в IV тис. до н. е. в Стародавньому Єгипті. Вигідне стратегічне та географічне положення сприяло його політичному та економічному розвитку. Зокрема, швидко розвивалося землеробство на високоурожайних, поливних землях долини Нілу.
Другою важливою галуззю господарства було тваринництво, яке відтіснило мисливство. Єгиптяни винайшли соху, навчилися виливати з міді ножі, сокири, наконечники стріл, посуд.
Проте найбільшим їхнім господарським досягненням стала зрошувальна система землеробства. Заболочена, непридатна для життя долина Нілу у III тис. до н. е. перетворилася на квітучий оазис, коли Верхнє і Нижнє царства об'єдналися в єдину державу.
Побудувати цей гідротехнічний комплекс, підтримувати його, давати надлишки сільськогосподарської продукції могли тільки великі вільні сільські громади.
Поступово фараони, жерці, державні чиновники присвоїли общинні землі, перетворивши вільних селян на залежних від себе виробників. Згодом стародавні єгиптяни навчилися виплавляти бронзові вироби, виробляти тонке льняне полотно, прикраси з золота і срібла. Особливо високого рівня розвитку досягла обробка каменю.
І сьогодні дивують своєю величчю і таємничістю єгипетські піраміди. Оскільки на півночі Єгипту переважало тваринництво, а на півдні землеробство, то між цими областями виникла жвава торгівля. У ринкові відносини втягнулися Сінайський півострів, Нубія та Лівія, які були завойовані Єгиптом. Купці торгували золотом, сріблом, міддю, оловом, шкірами, слоновою кісткою, деревиною. У країні існували рабські ринки, де вільно купували і продавали невільників.