Польща переживала тяжкі паси. Німецький (Тевтонський) орден відрізав Польщу від Балтійського моря. а п землями пройшла монгольська навала. Наприкінці XIII—XIV ст. розпочався складний процес об’єднання країни. Проти нього виступали магнати, які не потребували сильної влади короля, й міста, багато з яких входили до Ганзейського союзу і були більше зацікавлені в торгівлі з іншими державами, ніж усередині країни.
Лише за Казимира III (1333—1370) відбулося піднесення Польщі. Молодий король зрозумів, що він не зможе воювати з усіма ворогами Польщі, тому обрав політику компромісів із сусідніми державами й підписав з Угорщиною, Чехією, Тевтонським орденом мирні договори. Втрату деяких польських земель він компенсував українськими землями, приєднавши Галичину, Белжщпну і Холмщпну.
Казимир ввів єдині закони та єдину монету. Об’єднуючи окремі князівства і називаючи їх воєводствами, він не став докорінно міняти в них порядки і залишив місцеве самоуправління. Водночас, король жорстоко розправлявся із свавільними панами, незалежно від звань і чинів.
Проти кого і на захист кого спрямований цей закон? Поясніть свою думку.
ОбъяснДо IX ст. на польських землях проживали численні слов'янські племена - лендяни, слензяни, мазовшани, вісляни та ін. (на думку деяких дослідників, їх було близько тридцяти), які з часом почали утворювати племінні об'єднання, очолювані князями (вождями)
Хоча вони проживали відособлено, їх зближували вірування, звичаї, мова землекористування й характер торгівлі. Усе це сприяло поступовому об'єднанню цих племен під владою правителів племінного союзу полян, що став головним осередком становлення польської державності.
"Землею полян" вважається басейн середньої течії річки Варти, а основним адміністративним центром - "грод" Гнєзно. Приблизно з середини IX ст. полянами керували спадкові князі з роду Пястів, які згодом започаткували першу польську династію. Найдавніша польська хроніка Галла Аноніма (початок XII ст.) зберегла легенду про те, як поляни за лиходійство, скоєне князем Попелем, вигнали з племені його самого та всіх його нащадків і за взаємною згодою проголосили вождем сина хлібороба Пяста - Земовіта. Земовіт об'єднав усі землі полян, які пізніше дістали назву Велика Польща.
Його наступники - Лестек і син Лестека князь Земомисл - намагалися підкорити сусідні племена й зміцнити свою владу на завойованих територіях. Однак перші етапи процесу територіального зростання держави полян дуже складно. Більш-менш точні відомості про її розміри з'являються лише за часів правління сина Земомисла - Мешка І (бл. 960-992) - першого історично достовірного польського князя, про якого згадується в літописі.ение:
Польща переживала тяжкі паси. Німецький (Тевтонський) орден відрізав Польщу від Балтійського моря. а п землями пройшла монгольська навала. Наприкінці XIII—XIV ст. розпочався складний процес об’єднання країни. Проти нього виступали магнати, які не потребували сильної влади короля, й міста, багато з яких входили до Ганзейського союзу і були більше зацікавлені в торгівлі з іншими державами, ніж усередині країни.
Лише за Казимира III (1333—1370) відбулося піднесення Польщі. Молодий король зрозумів, що він не зможе воювати з усіма ворогами Польщі, тому обрав політику компромісів із сусідніми державами й підписав з Угорщиною, Чехією, Тевтонським орденом мирні договори. Втрату деяких польських земель він компенсував українськими землями, приєднавши Галичину, Белжщпну і Холмщпну.
Казимир ввів єдині закони та єдину монету. Об’єднуючи окремі князівства і називаючи їх воєводствами, він не став докорінно міняти в них порядки і залишив місцеве самоуправління. Водночас, король жорстоко розправлявся із свавільними панами, незалежно від звань і чинів.
Проти кого і на захист кого спрямований цей закон? Поясніть свою думку.
Объяснение:
ОбъяснДо IX ст. на польських землях проживали численні слов'янські племена - лендяни, слензяни, мазовшани, вісляни та ін. (на думку деяких дослідників, їх було близько тридцяти), які з часом почали утворювати племінні об'єднання, очолювані князями (вождями)
Хоча вони проживали відособлено, їх зближували вірування, звичаї, мова землекористування й характер торгівлі. Усе це сприяло поступовому об'єднанню цих племен під владою правителів племінного союзу полян, що став головним осередком становлення польської державності.
"Землею полян" вважається басейн середньої течії річки Варти, а основним адміністративним центром - "грод" Гнєзно. Приблизно з середини IX ст. полянами керували спадкові князі з роду Пястів, які згодом започаткували першу польську династію. Найдавніша польська хроніка Галла Аноніма (початок XII ст.) зберегла легенду про те, як поляни за лиходійство, скоєне князем Попелем, вигнали з племені його самого та всіх його нащадків і за взаємною згодою проголосили вождем сина хлібороба Пяста - Земовіта. Земовіт об'єднав усі землі полян, які пізніше дістали назву Велика Польща.
Його наступники - Лестек і син Лестека князь Земомисл - намагалися підкорити сусідні племена й зміцнити свою владу на завойованих територіях. Однак перші етапи процесу територіального зростання держави полян дуже складно. Більш-менш точні відомості про її розміри з'являються лише за часів правління сина Земомисла - Мешка І (бл. 960-992) - першого історично достовірного польського князя, про якого згадується в літописі.ение: