Да он прав Просто до этого он воевал только с европейцами, что бы не говорили, но у европейцев есть схожесть в менталитете, и ещё надо учесть, что в истории Европы были периоды когда почти всю её захватывала та или иная страна. Т. е. среднестатистический европейский житель уже морально готов к тому что его могут захватить Совсем другое дело Россия которая долгое время сдерживала набеги и азиатов и европейцев, а это уже совсем другое. Тут надо ещё учитывать, что если азиаты (по фактам) ещё готовы были с русскими ассимилироваться то запад нападал исключительно для уничтожения, а такие вещи в народе не забываются По этому в России совсем другое отношение и войне и к захватчикам И, как показывает и дальнейшая история, в этом плане ничего не изменилось до сих пор. Я бы больше написал да лимит не даст.
Схоластика (від школа) — панівний у середньовічній Європі філософський і педагогічний метод.
Ще у кінці V — на початку VI ст. склалася система освіти Середньовіччя. В школах викладання будується відповідно до системи «семи вільних мистецтв», в обмеженому вигляді — тридоріжжя, чотиридоріжжя. Саме в цих школах зароджується система середньовічної філософсько-теоретичної думки — схоластика. Трохи пізніше, у XII ст., виникають перші університети, на базі яких формується класичний вид схоластики.
Схоластика — це тип релігійної філософії, для якого характерне принципове панування теології над усіма іншими формами пізнання, знання. З іншого боку, схоластика є методом, що полягав переважно у перегляді та порівнянні висловів попередніх мислителів і Біблії та виведенні нового синтезу. Витоки схоластики можна знайти у пізньоантичній філософії, насамперед — у Прокла, який абсолютизував дедуктивізм (шукав відповіді на всі питання, виходячи з текстів Платона). Значного впливу схоластика зазнала з боку антично-грецької діалектики, а також науки та логіки в розумінні Аристотеля.
У повсякденному спілкуванні схоластикою часто називають знання, відірвані від життя, які засновані на абстрактних міркуваннях, що не перевірялися досвідом.
Просто до этого он воевал только с европейцами, что бы не говорили, но у европейцев есть схожесть в менталитете, и ещё надо учесть, что в истории Европы были периоды когда почти всю её захватывала та или иная страна.
Т. е. среднестатистический европейский житель уже морально готов к тому что его могут захватить
Совсем другое дело Россия которая долгое время сдерживала набеги и азиатов и европейцев, а это уже совсем другое. Тут надо ещё учитывать, что если азиаты (по фактам) ещё готовы были с русскими ассимилироваться то запад нападал исключительно для уничтожения, а такие вещи в народе не забываются
По этому в России совсем другое отношение и войне и к захватчикам
И, как показывает и дальнейшая история, в этом плане ничего не изменилось до сих пор.
Я бы больше написал да лимит не даст.
Схоластика (від школа) — панівний у середньовічній Європі філософський і педагогічний метод.
Ще у кінці V — на початку VI ст. склалася система освіти Середньовіччя. В школах викладання будується відповідно до системи «семи вільних мистецтв», в обмеженому вигляді — тридоріжжя, чотиридоріжжя. Саме в цих школах зароджується система середньовічної філософсько-теоретичної думки — схоластика. Трохи пізніше, у XII ст., виникають перші університети, на базі яких формується класичний вид схоластики.
Схоластика — це тип релігійної філософії, для якого характерне принципове панування теології над усіма іншими формами пізнання, знання. З іншого боку, схоластика є методом, що полягав переважно у перегляді та порівнянні висловів попередніх мислителів і Біблії та виведенні нового синтезу. Витоки схоластики можна знайти у пізньоантичній філософії, насамперед — у Прокла, який абсолютизував дедуктивізм (шукав відповіді на всі питання, виходячи з текстів Платона). Значного впливу схоластика зазнала з боку антично-грецької діалектики, а також науки та логіки в розумінні Аристотеля.
У повсякденному спілкуванні схоластикою часто називають знання, відірвані від життя, які засновані на абстрактних міркуваннях, що не перевірялися досвідом.