Областная (губернская) реформа крупнейшей административной реформой местного было создание в 1708 г. 8 губерний во главе с губернаторами, в 1719 г. их число увеличилось до 11. вторая административная реформа поделила губернии на провинции во главе с , а провинции – на дистрикты (уезды) во главе с земскими комиссарами. городская реформа для городом были созданы бурмистерская палата в москве, переименованная в ноябре 1699 г. в ратушу, и магистраты, подчинявшиеся главному магистрату в петербурге (1720 члены ратуши и магистратов избирались путем выборов. церковная реформапетр i патриаршество, лишил церковь власти, а ее средства перевел в государственную казну. вместо должности патриарха царь ввел коллегиальный высший церковный орган – святейший синод. финансовая реформавведены косвенные налоги (банные, конские, на бороды и т. в 1704 г. была проведена денежная реформа, по которой основной денежной единицей стала копейка. неразменный рубль был отменен. податная реформа заключалась в переходе от подворного обложения к подушному. в связи с этим правительство включало в тягло все категории крестьянского и посадского населения, которые до этого были освобождены от налога. таким образом, в ходе налоговой реформы был введен единый денежный налог (подушная подать) и увеличено число налогоплательщиков. реформа образования в период с 1700 по 1721 гг. в россии было открыто множество гражданских и военных школ. среди них школа и навигационных наук; артиллерийская, инженерная, медицинская, горные, гарнизонные, духовные школы; цифирные школы бесплатного обучения детей всех чинов; морская академия в петербурге.петром i была создана академия наук, при которой был учрежден первый российский университет, а при нем первая гимназия. но действовать эта система начала уже после смерти петра. культурная реформа петр i ввел новую азбуку, что облегчало обучение грамоте и способствовало книгопечатанию. стала издаваться первая газета «ведомости», в 1703 г. появилась первая книга на языке с арабскими цифрами.царь разработал план каменного строительства петербурга, уделяя особое внимание красоте архитектуры. он приглашал иностранных художников, а также отсылал талантливых молодых людей за границу обучаться «художествам». петр i положил начало эрмитажу. медицинские реформы открытие госпиталей (1707 г. - первый московский военный госпиталь) и школ при них. в 1700 г. при всех военных госпиталях были учреждены аптеки. в 1701 г. петр i издал указ об открытии восьми частных аптек в москве. с 1704 г. стали открываться казенные аптеки во многих городах россии.для выращивания, изучения, создания коллекций лекарственных растений были созданы аптекарские огороды, куда завозились семена и зарубежной флоры.социально- реформы петра iдля подъема промышленного производства и развития торговых связей с заграницей петр i приглашал иностранных специалистов, но в то же время поощрял отечественного промышленника и торговца. петр i добивался того, чтобы из россии вывозилось больше товара, чем ввозилось. за время его царствования на территории россии действовало 200 заводов и фабрик. военная реформа была создана мощная регулярная армия и военно-морской флот.
Наприкінці XVIII ст. було наказано перевести викладання в Київській академії, як і в інших навчальних закладах України, на російську мову, а в церквах читати «голосом, свойственным российскому наречию». У 1782 p. було заборонено дякам-учителям мандрувати, чим багато шкіл позбавились учителів.
Таким чином, царський уряд уже у XVIII ст. послідовно проводив політику удушення української мови й культури, русифікацію України, систематично вживав заходів, щоб «Малую Россию к рукам прибрать». Катерина II писала, що Україну, Ліфляндію і Фінляндію «надлежит легчайшими привести к тому, чтобы они обрусели и перестали глядеть, как волки в лесу».
Одночасно з цим із України в Росію відходило багато вихованців Київської академії, діячів освіти, культури й церкви і проводили там велику культурно-освітню і наукову діяльність. Наприклад, у Слов'яно-греко-латинській академії у Москві, з 1701 по 1762 р, працювало 95 професорів із Київської академії, а із 21 ректора і 25 префектів відповідно 18 і 23 були теж могилянцями. Українські вчені брали участь і в заснуванні Академії наук у Петербурзі та інших науково-культурних закладів. До Росії завозилося багато створених в Україні книжок — книжки для читання, книжки церковні, шкільні підручники, наукові праці, через Україну до Москви йшов європейський одяг, українці переносили шкільну драму й відкривали театри в багатьох російських містах — Казані, Тобольську, Новгороді, Смоленську, заносили українську церковну проповідь, свої співи і т. д. Коротше, мабуть, не було жодної ділянки культури в Росії; на якій би не позначився вплив діячів української культури.
Таким чином, царський уряд уже у XVIII ст. послідовно проводив політику удушення української мови й культури, русифікацію України, систематично вживав заходів, щоб «Малую Россию к рукам прибрать». Катерина II писала, що Україну, Ліфляндію і Фінляндію «надлежит легчайшими привести к тому, чтобы они обрусели и перестали глядеть, как волки в лесу».
Одночасно з цим із України в Росію відходило багато вихованців Київської академії, діячів освіти, культури й церкви і проводили там велику культурно-освітню і наукову діяльність. Наприклад, у Слов'яно-греко-латинській академії у Москві, з 1701 по 1762 р, працювало 95 професорів із Київської академії, а із 21 ректора і 25 префектів відповідно 18 і 23 були теж могилянцями. Українські вчені брали участь і в заснуванні Академії наук у Петербурзі та інших науково-культурних закладів. До Росії завозилося багато створених в Україні книжок — книжки для читання, книжки церковні, шкільні підручники, наукові праці, через Україну до Москви йшов європейський одяг, українці переносили шкільну драму й відкривали театри в багатьох російських містах — Казані, Тобольську, Новгороді, Смоленську, заносили українську церковну проповідь, свої співи і т. д. Коротше, мабуть, не було жодної ділянки культури в Росії; на якій би не позначився вплив діячів української культури.