Видатними пам'ятками образотворчого мистецтва XIV ст. є ікони «Юрій Змієборець» зі с. Станилі поблизу Дрогобича та «Архангел Михаїл в діяннях», створена у селі Сторонна. Для них характерні пластичність форм, відчуття простору, нахил до асиметричної побудови композиції, багата кольорова гама.
Про високий рівень живопису Галицько-волинської Русі свідчать мініатюри, що збереглися в окремих рукописах того часу. Колористична вишуканість притаманна мініатюрам Галицького Євангелія (кінець XII ст.), які, на думку дослідників, за майстерністю виконання не поступаються візантійському малярству доби Палеологів.
Культура Галицько-Волинської держави справила великий вплив на подальший культурний розвиток України. Наприкінці XIV ст., коли окремі частини Галичини і Волині були загарбані польськими та литовськими феодалами, культурні традиції Галицько-волинської Русі відіграли істотну роль у збереженні національної культури, сприяли формуванню ідеології визвольної боротьби українського народу проти іноземних поневолювачів.
Після першої світової війни народи Латинської Америки вели боротьбу за національне й соціальне визволення. Крайні ліві сили охоче підтримували гасла більшовизму. Не без до Комінтерну і радянських більшовиків у багатьох латиноамериканських країнах виникли компартії. Демократичні сили змушені були враховувати небезпеку «як зліва, так і справа».
Наприкінці 1924 р. в Перу група демократичних діячів створила Американський народно-революційний альянс (АНРА). У його програмі було п'ять принципів: боротьба проти зовнішнього втручання, політичне об'єднання Латинської Америки, націоналізація землі і промисловості, інтернаціоналізація Панамського каналу, солідарність з пригнобленими народами в усьому світі. Організації АНРА виникли в інших країнах континенту. Ідеї Альянсу отримали підтримку середніх класів латиноамериканського суспільства. Вони відкидали марксизм, розглядаючи демократію як справжній шлях визвольної боротьби. Деякі лідери АНРА висунули гасло «Америка для індіанців», яке не набуло популярності.
Видатними пам'ятками образотворчого мистецтва XIV ст. є ікони «Юрій Змієборець» зі с. Станилі поблизу Дрогобича та «Архангел Михаїл в діяннях», створена у селі Сторонна. Для них характерні пластичність форм, відчуття простору, нахил до асиметричної побудови композиції, багата кольорова гама.
Про високий рівень живопису Галицько-волинської Русі свідчать мініатюри, що збереглися в окремих рукописах того часу. Колористична вишуканість притаманна мініатюрам Галицького Євангелія (кінець XII ст.), які, на думку дослідників, за майстерністю виконання не поступаються візантійському малярству доби Палеологів.
Культура Галицько-Волинської держави справила великий вплив на подальший культурний розвиток України. Наприкінці XIV ст., коли окремі частини Галичини і Волині були загарбані польськими та литовськими феодалами, культурні традиції Галицько-волинської Русі відіграли істотну роль у збереженні національної культури, сприяли формуванню ідеології визвольної боротьби українського народу проти іноземних поневолювачів.
Після першої світової війни народи Латинської Америки вели боротьбу за національне й соціальне визволення. Крайні ліві сили охоче підтримували гасла більшовизму. Не без до Комінтерну і радянських більшовиків у багатьох латиноамериканських країнах виникли компартії. Демократичні сили змушені були враховувати небезпеку «як зліва, так і справа».
Наприкінці 1924 р. в Перу група демократичних діячів створила Американський народно-революційний альянс (АНРА). У його програмі було п'ять принципів: боротьба проти зовнішнього втручання, політичне об'єднання Латинської Америки, націоналізація землі і промисловості, інтернаціоналізація Панамського каналу, солідарність з пригнобленими народами в усьому світі. Організації АНРА виникли в інших країнах континенту. Ідеї Альянсу отримали підтримку середніх класів латиноамериканського суспільства. Вони відкидали марксизм, розглядаючи демократію як справжній шлях визвольної боротьби. Деякі лідери АНРА висунули гасло «Америка для індіанців», яке не набуло популярності.