В 1870 г. была проведена городская реформа. Она заменила прежние сословные городские думы всесословными выборными городскими учреждениями — городскими думами и городскими управами.
Правом выбора в городскую думу пользовались мужчины, достигшие 25 лет и платившие городские налоги. Все избиратели в соответствии с величиной уплачиваемых в пользу города сборов делились на три курии. Первую курию составляла небольшая группа наиболее крупных владельцев домов, промышленных и торговых предприятий, которые платили в городскую казну 1/3 всех налогов. Во вторую курию входили более мелкие налогоплательщики, вносившие еще '/з городских сборов. Третья курия состояла из всех остальных налогоплательщиков. При этом каждая курия избирала равное число гласных, что обеспечивало преобладание крупных собственников.
Городское общественное самоуправление ведало решением хозяйственных вопросов: благоустройством города, развитием местной торговли и промышленности, здравоохранения и народного образования, содержанием полиции, тюрем и т. д.
Деятельность городского самоуправления контролировалась государством. Избранный городской думой городской голова утверждался губернатором или министром внутренних дел. Эти же чиновники могли наложить запрет на любое решение думы. Для контроля за деятельностью городского самоуправления в каждой губернии создавался специальный орган — губернское по городским делам присутствие.
При всей своей ограниченности городская реформа была шагом вперед в деле городского самоуправления. Она, как и земская реформа приобщению широких слоев населения к решению вопросов управления, что служило предпосылкой для формирования в России гражданского общества и правового государства.
1) Демографічні зміни, приріст населення у народів Європи в наслідок їх переходу до осілості; тиск з боку інших варварських народів, переважно кочових, який чинився на населення Європи; політика Римської імперії, яка, в наслідок браку власних сил, використовувала в якості найманців (федератів) і розселяла на своїй території;
2) Розвиток виробничих сил обумовив поглиблення майнової та соціальної нерівності у германців та інших варварських народів, призвів до зростання ролі вождя та посилення значення дружини і племенної знаті, які прагнули до захоплення військової здобичи, нових земель, накопичення скарбів і це рухало їх до майже безперервних походів;
3) Різка зміна клімату, суттєве похолодання призвели до зміни грунтів, а разом з тим і зміни флори і фауни, що негативно відбилось на умовах ведення господарства як кочових народів євразійських степів, так і населення європейської Півночі, примушуючи їх шукати нове серидовище для проживання.
Наслідки:
Західна Римська імперія перестає існувати. На її місці виникають держави германців яких навертає до аріанського християнства гот Вульфіла, котрий переклав Біблію готською мовою. Залишену германцями місцевість на схід від Ельби заселяють слов'яни.
В 1870 г. была проведена городская реформа. Она заменила прежние сословные городские думы всесословными выборными городскими учреждениями — городскими думами и городскими управами.
Правом выбора в городскую думу пользовались мужчины, достигшие 25 лет и платившие городские налоги. Все избиратели в соответствии с величиной уплачиваемых в пользу города сборов делились на три курии. Первую курию составляла небольшая группа наиболее крупных владельцев домов, промышленных и торговых предприятий, которые платили в городскую казну 1/3 всех налогов. Во вторую курию входили более мелкие налогоплательщики, вносившие еще '/з городских сборов. Третья курия состояла из всех остальных налогоплательщиков. При этом каждая курия избирала равное число гласных, что обеспечивало преобладание крупных собственников.
Городское общественное самоуправление ведало решением хозяйственных вопросов: благоустройством города, развитием местной торговли и промышленности, здравоохранения и народного образования, содержанием полиции, тюрем и т. д.
Деятельность городского самоуправления контролировалась государством. Избранный городской думой городской голова утверждался губернатором или министром внутренних дел. Эти же чиновники могли наложить запрет на любое решение думы. Для контроля за деятельностью городского самоуправления в каждой губернии создавался специальный орган — губернское по городским делам присутствие.
При всей своей ограниченности городская реформа была шагом вперед в деле городского самоуправления. Она, как и земская реформа приобщению широких слоев населения к решению вопросов управления, что служило предпосылкой для формирования в России гражданского общества и правового государства.
Причинами Великого переселення народів були:
Объяснение:
1) Демографічні зміни, приріст населення у народів Європи в наслідок їх переходу до осілості; тиск з боку інших варварських народів, переважно кочових, який чинився на населення Європи; політика Римської імперії, яка, в наслідок браку власних сил, використовувала в якості найманців (федератів) і розселяла на своїй території;
2) Розвиток виробничих сил обумовив поглиблення майнової та соціальної нерівності у германців та інших варварських народів, призвів до зростання ролі вождя та посилення значення дружини і племенної знаті, які прагнули до захоплення військової здобичи, нових земель, накопичення скарбів і це рухало їх до майже безперервних походів;
3) Різка зміна клімату, суттєве похолодання призвели до зміни грунтів, а разом з тим і зміни флори і фауни, що негативно відбилось на умовах ведення господарства як кочових народів євразійських степів, так і населення європейської Півночі, примушуючи їх шукати нове серидовище для проживання.
Наслідки:
Західна Римська імперія перестає існувати. На її місці виникають держави германців яких навертає до аріанського християнства гот Вульфіла, котрий переклав Біблію готською мовою. Залишену германцями місцевість на схід від Ельби заселяють слов'яни.